Турецькі політики звинуватили Ангелу Меркель в невиконанні зобов'язань щодо забезпечення безпеки турецького населення, яке проживає в Німеччині. Наприклад, член турецької делегації ПАРЄ Мустафа Йенероглу занепокоївся надмірним контролем над німецькими турками з боку поліції, і небажанням останньої вживати дієвих заходів проти «терористів» з «Робітничої партії Курдистану», яку чиновник вважає винною в нападі на мечеті і турецькі організації в Європі. У відсутності реальних доказів причетності РПК до нападів, турки продовжили спекулювати на темі утиску прав місцевого турецького населення і перейшли до тактики масштабних інформаційних вкидань, в яких Німеччину в цілому звинувачують в нелюбові до мусульман, а німецьким чиновникам, зокрема, Петеру Альтмаєру, приписують схвалення нападу на турецький культурний центр в Берліні.
Нахабна фальсифікація, пересмикування фактів і дискредитація політики федерального уряду — все це підтверджує продовження офіційною владою Туреччини антинімецької кампанії, в ході якої протягом останніх років команді Меркель ставиться в докір недотримання демократичних цінностей і дискримінація турків за національною ознакою. Навесні минулого року турецькі дипломати намагалися чинити тиск на главу МЗС Зігмара Габрієля, коли були скасовані присвячені турецькому референдуму виступи міністрів ісламської республіки в Кельні, Гаггенау і Фрехені. Туреччина висловлює крайнє невдоволення недосконалістю федерального законодавства, при цьому під пильною увагою турецьких спецслужб знаходяться тисячі жителів Німеччини, а в тюрмах на території Туреччини незаконно утримуються десятки німецьких громадян, обвинувачених у спробі військового перевороту. Реджеп Ердоган напередодні вересневих виборів до Бундестагу навіть назвав членів блоку ХДС-ХСС «ворогами Туреччини» і фактично намагався вплинути на результати голосування за допомогою маніпулювання думкою тримільйонної турецької діаспори.
Відсутність адекватної відповіді з боку Ангели Меркель і Зігмара Габрієля на агресивні антинімецькі випади Туреччини тільки провокують збільшення кількості поширюваної турками в ЗМІ дезінформації, яка дискредитує політику Німеччини. Необґрунтоване навішування німецьким політикам ярлика ісламофобів вже найближчим часом може призвести до соціального вибуху і міжнаціональних конфліктів в ФРН. Швидше за все, тільки найжорсткіші персональні санкції проти Реджепа Ердогана, який шантажує федеральний уряд, здатні зупинити хвилю антинімецької істерії в ЗМІ і остудити запал непередбачуваної турецької діаспори в Європі.
