Зараз багато хто відчуває, що Україна визначає майбутнє росії,  і багато людей пророкують розвал росії, та війну між її частинами, навіть я це робила декілька разів. Є люди, які чекають на поразку ерефії у війні з Україною як початок трансформації, а є ті, хто вітають його як перший крок до оновлення. 

Нагадаю, що ще рік чи п'ять років тому загальним трендом було передчуття тривалого повільного загнивання росії, та поява для України вікна можливостей повернути Донбас та Крим років за десять, а то й усі тридцять. Тобто долю обох країн визначала росія.

Війна змінила цей розклад. Замість гниття тепер відчувається рух росії у прірву на всіх парах. Але це за неодмінної умови, якщо Україна чинитиме опір та переможе повністю або частково.  До речі, не всі передбачають саме повну перемогу, деякі продовжують передбачати заморожування конфлікту, але не на умовах росії.

Та хоч так, хоч сяк, Україна виступає якимось вирішальником долі як росії, так і себе самої, таким чинником, який визначив іншу течію життя сотен мілліонів. Навіть зараз усі міркування  про своє майбутнє відштовхуються у агресивних сусідів їх роздумами, що б було, якби не було війни, можливо все було б інакше.

Не дуже гарно при цьому нам самим бачити в Україні могильника росії. Неприємно бути могильником, у цієї ролі жорстка вдача. Наприклад, пролетаріат виступив як могильник буржуазії, а потім йому дісталося багато злиднів, а буржуазія відродилася. 

Тому набагато цікавіше і перспективніше розглядати місію України щодо росії, як суб'єкта, який показує, розповідає і дає відчути, чого росії робити не можна.  І не просто не можна, а не можна, бо  порушникам буде боляче чи вони зникнуть.

Україна для росії це суб'єкт, який пояснює та дає відчути слово «не можна».  А що не можна? Не можна до нас  приходити без запрошення, не можна забирати у нас наше, не можна нас ображати за  столами у гостях. Не можна поводитись так і з нашими любими сусідами по планеті. Все інше росія має право робити як вважає за потрібне: розпадатися, розвиватися, загнивати або процвітати.  До речі, можна навіть глузувати з України,  але у своєму будинку під ліжком.

Отже місія України -дати відчути росії куди ходити і чого робити не можна аж ніяк, як ій того не кортить. Це на відміну від того Заходу чи Сходу, які дозволяли росії збивати літаки з дітьми чи навіть із президентом, травити полонієм чи новічком, використовувати хімічну зброю чи анексувати чужї землї.

Ми єдині в світі зупиняємо забаганки росії. Але є велика різниця, бажаємо ми знищення хатини нашого ворога зі всією його родиною, чи бажаємо йому показати правила поводження, хай і за штрафами у вигляді передчасної втрати життя чи свободи  їх порушників. По мене, друга місія більш людяна та благородна. Вона не тільки в цьому, нам ще слід її усвідомити, але щодо росії вона мені відчувається саме так.