✨ Морская жизнь в карикатурах Яна Сандерса. Обсуждение на LiveInternet —  Российский Сервис Онлайн-Дневников

Наш сегмент клятого інтернету то є річ цілком дивовижна. Будь-який привід, бажано негативний, одразу використовується хедлайнерами для того, аби надути з презерватива дирижабль. І чим більший дирижабль надувається, тим більшого статевого задоволення отримують усілякого роду дописувачі.

Останні три місяці доводили до безумства як думаючих, так і не зовсім думаючих людинок. Треба ще з'ясувати хто є більший ворог. Той, який бряцяє металобрухтом попід кордонами, чи той, хто вже всередині країни підняв медійні лапки угору і погнав наративіще, який відверто чи приховано, вже програв можливу війну із Лаптєстаном. Ніякої логіки у статтях, лише паніка і всьо пропальщіна.

Ну, зараз напруга трохи спала, американські і британські брати по духу підкинули нормально так ніштяків, і здавалося би – живи і радій, вивчай матчастину М141…. Так ні, хєров нам усім в тачку, знайшли знов собі привід для «об'єктивної критики».

От вже третій чи четвертий день пул експертів з усіх невирішених питань та надання неконкретних пропозицій збудились на меседжі про можливі!!!! шляхи розбудови війська та оборони.

Мається на увазі вже страждальний Указ 36, який вже всі охочі розтягнули на статті, інтетвю, коменти, пости та інший  реальний інформаційний мотлох. У більшості своєму цей мотлох і є мотлохом, оскільки сформований за принципом хто гучніше за інших видасть в ефір набір  зв'язаних або незв'язаних букв. Основний тренд – змішати до купи кров, бджіл, гімно та сльози і продовжити вєрний путь на розвал армії і суспільства. Ну то і не дивно, бо більшість із цих експертів пройшли шлях становлення розуму у часи розвитку ідей картавого чувака із кєпочкой та можуть продукувати лише логунзи та дешеву пропаганду.

Найактивніше у цьому під***ар  двіжі відмітилися головбутусов і ко від українського інтернету (можна подивитись і почитати тут, тут і тут) та а-ля аналітичний сайт лівий (в сенсі географічний, а не лівий) берег. Хоча він таки вже лівий у повному сенсі.

Не буду цитувати сентенції від цих поважних видань (хоча правди ніде діти, на лівому березі текст більше доконаний та логічний, має певне раціо) лише зазначу, що люди, які мають до армії, як загальної інституції, досить дотичне відношення виголошують меседжі, що здатні реально створити відразу усього суспільства до військової служби та тієї самої армії. Абсолютна більшість публікацій реально являє собою видрані із контексту загальні фрази, намагаючись виставити на перший план лише чорнуху та уявну авторами цілковиту бєзнадьогу. В принципі, цих людей можна зрозуміти. Тренд треба ловити, а там мать його в спину.

Може треба їм порадити згадати, що кожна медаль має дві сторони. На їх реверсі – все погано і всьо пропало. А от про аверс їх побуй. А на аверсі є суспільне сприйняття та тиск суспільства (читай оточення солдатів) на солдатів. Постійна чорнуха лише руйнує. Зогниє реверс і що тоді. На літак і в теплі краї?

Не треба плекати в народі вже підзабутий патерналізм. Зрештою в армії є і свої плюси. І вони не такі й вже маленькі. Так, загальна зарплатня менше ніж в ІТ, тут і мовити нічого. Хоча я знаю особисто трьох висококваліфікованих айтішників, які от прямо зараз десь там під Авдіївкою мерзнуть. Чомусь ніхто з експертів не згадав той нюансік, що зепе то зепе, але й за винаймання житла зараз нормально так компенсують. А так – платиш сам, із типу більшої зарплати парікмаХЄРА.

Харчування теж частково є. Червону рибку можна і докупити самому при бажанні. Досвід. Досвід – то є те, що в цивільному житті точно не здобудеш. Знаю по собі. Знання і досвід. При бажанні, а не при гіпертрофованому патерналізмі, в армії можна дуже багато чому навчитися. (при чому – безкоштовно, це так, нагадую для поціновувачів думки про те, що їм держава усьо должна). Навіть можна біцуху підкачати, сформувати чоловічу фігуру, а не пивний живіт у 25 років та ніжки-стебельця.

І мабуть найголовніше – друзі. Бо армійські друзі, особливо ті, що пройшли через війну із тобою, мабуть ближче ніж окремі родичі.

Хоча, експертам то все не суттєво. Головне – постійно нагадувати про себе. Зробити щось корисне для суспільства – нє не слишал, піднасрати – завсєгда.

І до речі, багатьох експертів зовсім не гребе питання про те, що своїми упаднічєскімі настроями вони просто зливають інформаційну війну. От так тупо.

 

ЗИ. Хочу усім критиканам нагадити, що «всє ми білі морЯками і знаєм єту корабляцкую жізнь»………..