4 жовтня президент Петро Порошенко несподівано заявив, що Україні необхідно таки створити антикорупційний суд. Він навіть пообіцяв подати в Раду законопроект про створення такого суду, щойно той буде погоджений фракціями парламенту.

У висновку Венеціанської комісії окремо зазначено, що зареєстрований у ВРУ законопроект №6011, який був підготовлений групою експертів, та зареєстрований за підписами кількох депутатів на чолі з Єгором Соболєвим, «є гарною основою» для створення Вищого спеціалізованого антикорупційного суду.

ЧИМ БУДЕ ЗАЙМАТИСЬ ЦЯ УСТАНОВА:
1. Вищий антикорупційний суд є судом першої інстанції, що створюється з метою розгляду окремих категорій справ. Крім здійснення правосуддя, ВАКСУ аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює її, а також здійснює інші повноваження відповідно до закону.
2. Антикорупційний суд розглядатиме також корупційні справи щодо суддів.
...і всьо, що зрозуміло...
НЕДОЛІКИ, яких на мій погляд врази більше ніж «покращення»:
1. Нереформована загальна судова система, не дасть безкорупційно працювати своєму відгалуженню апріорі (Швейцаріїї тут не склеїш).
2. Ще більше роздування чиновницького апарату.
3. Купити суддю тепер стане насправді не важче, а легше, оскільки «покупець» тепер точно буде знати до якого судді може попасти його справа (купівля оптом завжди дешевша, адже роподіляти справи буде не автоматизована система).
4. Незначна кількість справ НАБУ не виправдовує створення під них окремої судової установи (а, фактично відсутність роботи НАБУ взагалі).
5. ВІдсутній чіткий механізм «підпадання» справи під розуміння корупційної.
6. У Європі антикорупційні суди є в Словаччині, Болгарії та Сербії. І в цих країнах констатують, що їх створення свого часу було помилкою. Це було невиправдано, вони нині незайняті. У Словаччині такий суд може розглядати справи щодо спроби безкоштовного проїзду за допомогою посвідчення держслужбовця в громадському транспорті. (а, саме на іноземний досвід у нас так люблять покладатись).
7. Та й маркер, у особі усіх «актівістів», що так горлопанять щодо антикорупційного суду — вказує на те, що ініціатива явно замовна!

Створене 2,5 роки тому Національне антикорупційне бюро України, на яке разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою вже витрачено майже 2 млрд. грн. з кишені українських платників податків, виявилось фейковою організацією. А всі здобутки НАБУ – це полювання на голів селищних рад, викриття на дрібних хабарах суддів низової ланки, вимагання грошей з заможних корупціонерів, незаконне прослуховування телефонів громадян і прикриття кримінального бізнесу грузинської діаспори. Та ж доля чекає і на антикорупційний суд...
Альтенативою антикорупційному суду є створення антикорупційних палат, при судах загальної юрисдикції, із покладенням повноважень щодо роботи у них іншим суддям (без роздування чиновницького апарату).
Питання не в назві Антикорупційний суд чи Антикорупційна палата – питання в тому ЯК будуть добиратися судді? Від КОГО вони будуть залежати? ХТО їх буде контролювати?

Україні потрібна спокійна фахова дискусія про Антикорупційний суд і це звичайно має бути дискусія юристів, а не фахівців з PR.