Примітка:В цьому есе відсутні посилання, конкретні приклади з історії а також точні дати. Його основне завдання — змалювати концепцію. Будь ласка, напишіть розлого в коментарях про ті аспекти тексту, що містить будь-які помилки на рівні фундаментальної логіки.
На жаль, нам складно з абсолютною впевненістю підтвердити або спростувати конкретні причини, що лягали в основу розпаду кожної з імперій, що існували раніше. З відносною впевненістю можна говорити, наприклад, про СРСР, оскільки є ще багато досі живих свідків розпаду цієї імперії. Але й тут не доцільно використовувати засади догматизму.
Натомість, якщо порівняти сучасні версії розпаду різноманітних імперій усіх часів, можна виявити спільні риси, фактори й закономірності, що мали вплив на розпад кожної з імперій. Зокрема, вважаю доцільними розглянути, яка ж була роль населення у цьому процесі. Це допоможе нам краще зрозуміти, яка вина населення РФ у тому, що їх імперія знов скоро зазнає розпаду і та спробувати зрозуміти, як саме цей процес розпад відбуватиметься.
Загальна структура населення імперії
Якщо надмірно не заглиблюватись в деталі, то завжди можна було виділити три головні категорії населення будь-якої імперії. Варто зазначити, що часто-густо аналогічна структура населення була притаманна зокрема і територіям, які імперії намагалися загарбати. До цих категорій населення відносились:
- Раби (майно у вигляді людей);
- Мешканці (люди, наділені певними свободами, які не могли безпосередньо впливати на дії і рішення в середині та за межами імперії);
- Громадяни (вільні люди, з повноваженнями здійснювати адміністрування і приймати важливі для подальшого розвитку імперії рішення).
На відміну від імперій, жителі цих країн або час від часу набігали на сусідів задля захоплення ресурсів (не територій) або намагалися жити в мирі з сусідами і лише відповідали агресією на агресію.
Ключові принципи фільтрації на загарбаних територіях
Імперіям насправді завжди було не байдуже, яке ж саме населення за своїм якісним складом вони отримають у разі успішного загарбання територій. Частіше, практично всі раби, а також більшість вільних мешканців, що відносились до територій, на яких провадилось загарбання, залишались живими, та за умов подальшої кооперації були в відносній безпеці.
Ті верстви та категорії вільних мешканців з захоплених територій, які могли потенційно становити загрозу пануванню імперії в найближчий час, або мали цінні навички, вибірково перетворювали на рабів і поодиноко вбивали. Критерії відбору здебільшого ґрунтувались на бажанні чи навпаки впертому небажанні до абсолютно беззаперечної кооперації. Залишок мешканців вербували на службу імперії й ті зрештою швидко асимілювали в її складі під керівництвом нових господарів.
Вільних Громадян захоплених земель (тих, хто мав безпосередній вплив на адміністративні функції всередині країни, а подекуди й на ті, що стосувались міжнародної взаємодії) загарбники завжди ретельно намагалися винищувати. Особливо це стосувалось вільних Громадян, безпосередньо пов'язаних з військовою справою. Часто-густо, усі члени їх сімей також повністю винищувались.
Наслідки подібної політики фільтрації для імперій
Кількість вільних Громадян імперії відносно до загальної кількості населення імперії (Громадяни+мешканці+раби) з часом невпинно зменшувалась. Чим активніше провадились загарбання, тим більш розпорошувались по загарбаними територіям істині вільні Громадяни імперії. Зокрема, значна частина Громадян лишалась на ново загарбаних територіях для здійснення управління.
Врешті, на певному моменті виникала потреба почати надавати статус громадянина імперії місцевому населенню задля збереження життєздатності колоній. Зокрема, справа була в тому, що тих, хто міг називатись істинними вільними Громадянами імперії починало бракувати задля здійснення повноцінного адміністрування і розвитку всіх нових колоній.
Але Громадянин та мешканець в статусі громадянина — це далеко не тотожні й навіть не гомологічні поняття.
Ключова проблема якості населення, що веде до краху імперій
Мешканці в статусі громадян часто-густо не бажали брати на себе повноцінну відповідальність за власні дії всередині імперії. Вони уникали військової служби, дотримання соціальних норм, складної, але корисної й необхідної для суспільства роботи. Натомість вибирали фокусуватись в першу чергу на власних, здебільшого тваринних, потребах.
Це й не дивно. Справа в тому, що мешканці у статусі громадян мали особистий досвід, що дозволив їм вижити в умовах насильницького загарбання влади. Або принаймні знали про такий досвід від власних предків, що теж не покращувало якість населення і його бажання служити на користь імперії.
Зрештою, імперії зникали, зокрема й тому, що більше не мали критично необхідної кількості істинних, вільних Громадян для продовження реалізації ефективної реформаторської та управлінської діяльності, в якій саме вільні Громадяни незмінно бути своєрідним кістяком і рушієм. Відтак, як це не парадоксально, чим більше території загарбувала імперія, тим менш життєздатною вона в решті ставала.
Підкорюючи собі все більше нових територій, імперці самі завжди наближають той час, коли їх імперія все ж розпадеться. Звичайно, успішне загарбання дещо підіймало бойовий дух населення, давало можливість збільшити кількість попервах мотивованих мешканців, яким необхідно було вислужитись і зробити кар'єру в нових умовах і т.і.
Це все, безумовно, ненадовго розтягувало агонію, проте, разом з тим кожне захоплення нових територій робило розпад поточної форми, у якій існувала імперія все ближчим і ближчим.
Деякі сучасні особливості категорій населення
Сучасне уявлення про категорії соціальних статусів населення (Громадяни, мешканці, раби) у свідомості населення вже давно втратило попереднє значення. Ці статуси тепер не наділяють носіїв такими значними за своєю різноманітністю й відмінностями функціями і правами, як колись.
Статус раба, принаймні у тому сенсі, в якому він був широко розповсюджений офіційно лише 200-300 років тому, зараз взагалі не можливо набути чи відобразити офіційно. Сьогодні, для отримання можливості набути статус громадянина України, людині достатньо просто бути народженою на нашій території.
До того ж, тепер кожен може за власним бажанням спробувати змінити громадянство або відмовитись від поточного. Але, особисто у мене чомусь дедалі сильнішою стає впевненість, що назви категорій населення хоча й дещо видозмінились, але встановлені раніше своєрідні «правила гри» у соціумі фактично лишились незмінними.
Вплив населення на життєздатність імперії РФ
Населення будь-якої імперії, в перелік яких входить зокрема й РФ, стикається всередині себе з критичною нестачею істинних, вільних Громадян і дедалі наростаючим погіршенням ефективності й бажання виконувати власні громадські й громадянські обов'язки. Це має негативний вплив на абсолютно всі сфери життєдіяльності імперії, як єдиного державного утворення.
Мешканці у статусі громадян, як ми вже зрозуміли з написаного вище, не здатні ефективно заміняти істинних вільних Громадян імперії. Кількість останніх з часом лише зменшується. Відтак, керівництво РФ, яке, до речі, вже давно також представлене далеко не тими людьми, що мають за ключовий пріоритет добробут їхньої «держави».
Проте, щоб імперія продовжувала існувати в зручному й звичному для верхівки форматі, вона намагається реалізувати своєрідне «переливання свіжої крові», зокрема й за рахунок нашої держави. Разом з тим, через те, що адміністрування та реформаторську діяльність виконують в РФ майже виключно ті люди, що мають за головний пріоритет власні інтереси і тваринні потреби, подібні «переливання» даються для них з кожним разом тяжче й тяжче.
Аж ось, незважаючи на внутрішні і зовнішні обставини, ми таки змогли обламати імперії РФ «зуби». А всі розуміють, що у дикій природі тварина без зубів довго не проживе. Сподіваюсь, що ця нескладна аналогія знайде розуміння і відгук серед читачів. Отже, перейдемо до заключної частини цього есе, де ви довідаєтесь мою особисту думку щодо того, який саме розпад чекає на РФ в найближчому майбутньому.
Розпад РФ: багатоетапний/повільний чи одноетапний/стрімкий?
РФ — це імперія, так було, й скоріше всього, буде далі. Свою природу вона змінити, на жаль, у цьому циклі її існування у якості єдиного державного утворення вже не зможе за замовчуванням. Відверто кажучи, в мене є думка, що розпад кожної з імперії починається вже у моменту її заснування. Припускаю, що не я перший, хто таку думку висловив.
Менш з тим, зараз ми спостерігаємо вже третій етап розпаду саме цієї імперії лише за трохи більше як 100 останніх років. Я кажу про наступні етапи:
- Російська Імперія розпалась;
- На її базі утворилась новітня імперія, під назвою, СРСР;
- СРСР розпався;
- На його базі утворилась новітня імперія, під назвою РФ;
- РФ (ми зараз знаходимость тут) розпалась;
- …
Отже, чітко дати відповідь, який саме розпад чекає РФ складно. Все залежить, як від того, як ви дивитесь на факт її поточного існування. Якщо через призму існування її як окремого імперського утворення державного типу, під назвою РФ — кінець її незабаром та буде швидким.
Але якщо аналізувати РФ через призму її багатовікових історичних перетворень — процес розпаду цієї імперії дуже поступовий і налічує значну купу різних етапів, у тому числі тих, що відбувались перед етапами розпаду, про які згадав я. Отже завжди є шанс, що цей цикл (утворення-розпаду імперії )знову повториться для частини територій, які на поточний момент входять до складу РФ.
Висновки
На мою думку, то найголовніше, що Україна, як держава, має засвоїти на прикладі нашого східного імперського сусіда — це те, що не варто нікого намагатись приєднати до себе силоміць. Розпад РФ відбудеться, незалежно від нашого бажання й участі, оскільки це природа будь-яких імперії — завершувати існування шляхом розпаду.
Якщо ж на місці РФ знову утвориться якась чергова імперія, але дещо менших розмірів, тоді залишається сподіватись, що в черговому етапі її розпаду (а він неминуче настане відповідно до принципів за якими функціонує будь-яка імперія) Україні вже не доведеться брати настільки активну та болючу участь, як це відбувається зараз.
Питання, чи варто відвойовувати і приєднувати до себе Кубань і Донські території доцільно розібрати більш прискіпливо з огляду на поточний стан населення на цих територіях. І ось уже з цим дійсно найкраще буде розбиратися людям, фах яких безпосередньо пов'язаний з історією, психологією і глобальним менеджментом процесів адміністративно-територіального устрою.
Україна була. Є. І буде. А те, як швидко розвалиться РФ — виключно питання часу. Разом з тим, кожен з нас може пришвидшити й особисто посприяти цьому процесу, вступивши безпосередньо до лав ЗСУ, або хоча б надіславши донат перевіреним волонтерським організаціям. Зокрема, серед дійсно достойних уваги організацій важливе місце посідає «Демократична Сокира».
На відміну від багатьох інших великих фондів і організацій, вони завжди звітують про надходження й закупівлі. Щоб детальніше придивитись до діяльності ГО «Демократична Сокира» НАТИСКАЙТЕ СЮДИ, ВИВЧАЙТЕ НАДАНУ ІНФОРМАЦІЮ, ТА ДОНАТЬТЕ осередкам у твоєму місці, чи туди, де це найбільше зараз необхідно. Зокрема, за Вашим бажанням і у разі потреби осередку Ви можете доєднатись до волонтерської діяльності у вашому місті (водієм, вантажником, логістом і т.і.).
Посилання на соціальні мережі ГО «Демократична Сокира»:
Facebook | Twitter | Instagram | Telegram |
Підписуйтесь, щоб завжди бути в курсі та слідкувати за оновленнями!
