Стрічка принесла цікаву новину – з'ясовується, що партії УКРОП – Українське об'єднання патріотів виповнилося 5 років. Скоро шість. Дитина йде до школи. Хедлайнери українського інформпростору свого часу, так би мовити. Але зараз таке враження, що й не було ніколи. Можемо пригадати ще кілька подібних історій. У різних районних радах іноді можна знайти цікаві релікти політичної фауни минулих часів на кшталт «Партії Литвина» (що це «Народна партія» тепер, не говорять навіть її депутати). Є ще партії, що перебувають в анабіозі. Купа регіональних партійних проектів достатньо відомих на місцях, що раптом вигулькують у вигляді реклами на Фейсбуці. І на цьому тлі логічним стає питання: а як виглядатиме політичний ландшафт України, які партійні організми населятимуть його, десь так за півроку, після місцевих виборів. Тим більше, що цього разу місцеві вибори можуть стати випробуванням сили партійних проектів перед можливими достроковими парламентськими. Навіть найбільший оптиміст, хоч з тих, що вважають себе експертами, хоч профанів у політиці навряд чи думає, що нинішній парламент проіснує весь відведений йому час. Ну й сам по собі контроль у регіонах цікавий для партії влади. «Слуга народу» несе в собі усі вади отакої «партії влади», що не мала реальної структури, яка раптом опиняється перед необхідністю формувати вертикаль та місцеві осередки у контексті місцевих виборів. Бо пустка. І починаються торги, скупівля місцевих авторитетних людей, домовляння зі старими партіями про союзи і навіть позичання кадрів. З суто психологічної точки зору провал буде неприємним. Бо виникає питання, а що далі? Тим більше, що об'єктивно під'їдають нові політичні проекти. «Партія мерів» у цьому випадку для влади історія про неможливість домовитися з елітою ключових міст. Ну і про те, що туди йде виборець, який дійсно цікавиться своїм містом, його благоустроєм та безпекою. Той самий, який зрозумів, що «заасфальтована дорога з лампочками» це, насправді, не до Банкової. 
Але ж такий виборець, у принципі був завжди. «Перемога Пальчевського» вже інше. Це той виборець, який йде саме від Зеленського, що вже зафіксовано соціологами у падіннях рейтингу президента, і це вже не прогноз, кількість розчарованих більшає щоденно. Той самий, що втомився від войовничого дилетантизму так само як від «міцних господарників» та «досвідчених політиків».
Той самий, що бачить в Пальчевського харизму, яку шукав у Зеленського. І, говорячи екологічними термінами можна констатувати, що в нішу, яку звільняє «Слуга народу» після падіння рейтингу Зеленського заходить партія Пальчевського.
