Реформа децентралізації в Україні – надзвичайно важлива для розвитку країни, але дуже неоднозначно оцінена в суспільств. До березня 2021 року вона має бути завершена.


На фоні того, що Прем'є-міністром став екс-Віце-прем'єр-міністр – міністр розвитку громад та територій Денис Шмигаль процес скоріше за все отримає додатковий імпульс.

Проєкт Закону №2598 викликав буря негативних реакцій як в професійному середовищі, так і у наших міжнародних партнерів. Свої стурбовані сигнали висловили навіть у посольствах Німеччини та Канади, наголосивши на тому, що законопроект послаблює права громад, а також обмежує демократичні процеси. А децентралізація в першу чергу мала нести більшу самостійність громад на базовому рівні.

Треба розуміти, що проблематика питання децентралізації лежить не лише у внутрішньоукраїнській площині. Згідно Мінських домовленостей Україна взяла на себе певні зобов'язання по тимчасовому порядку здійснення місцевого самоврядування в ОРДЛО, що в тому числі стало одним з рушіїв процесу децентралізації. Тому крім внутрішньополітичного розвитку країни, ми взяли на себе і зовнішньополітичні зобов'язання у цьому питанні. І саме новий закон про децентралізацію мав увібрати в себе і це делікатне питання. В той самий час, для уникнення в майбутньому ситуації, схожої на ту, що розвивалась в Донецькій та Луганській області президентський закон вводить нову адміністративну одиницю, таку як «округ» та вводить посаду префекта, що в свою чергу посилює вертикаль Президента, і звужує повноваження громад..

Префект може запропонувати президенту усунути мера або голову місцевої ради, якщо визнає певне із рішень місцевих органів влади таким, що не відповідає Конституцію. Глава держави зі свого боку зможе призначити тимчасового виконуючого обов'язки на його місце (вдумайтесь, на ВИБОРНУ !!!!! посаду).

За такими змінами в Основний Закон форма державного устрою може перетворитися із парламентсько-президентської на президентсько-парламентську республіку. Адже президент отримає через префектів право напряму втручатися у волевиявлення громадян (адже ті ж самі мери є виборними посадами). Фактично йдеться про докорінні зміни в формуванні та функціонуванні органів місцевого самоврядування.

У даному законопроекті закладено потенційну можливість надання «особливого статусу» для будь-якого регіону України. Зміни адміністративно-територіального устрою відбудуться по всій країни, а отже, створюється гарне підґрунтя і в питанні повернення тимчасово окупованих територій ОРДЛО.

Однак, в той самий час треба розуміти, що важливо і логічно було б провести місцеві вибори вже за наявності нового закону про децентралізацію, щоб новообрані депутати та голови населених пунктів розуміли межі громад, за які вони несуть відповідальність. А владі, в процесі прийняття та імплементації нового законодавства, варто прислухатися до експертного середовища, та провести справжні громадські слухання, а не «бутафорію», і чим швидше тим краще, бо це питання майбутнього розвитку країни