Переговори президента США Джо Байдена з російським та українським лідерами – Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським, схоже, не дали потрібних результатів для Донбасу.
Врешті-решт вони лише зняли загальну напругу на українських кордонах, і сторони обмінялися запевненнями, що ескалації не буде чи не має бути. Загальний підсумок переговорів ми побачимо протягом наступних пари тижнів із відповідних дій тієї чи іншої сторони. Однозначно можна сказати лише одне, що перший крок зі сторони США був зроблений у напрямку вилучення санкцій щодо Північного потоку-2 та фізичних осіб наближених до Путіна з Оборонного бюджету, а зі сторони Московії – відведення особового складу від кордонів, однак бойова техніка там залишається. У той час Путін не отримав запевнення колективного Заходу щодо не розширення НАТО на Схід (втч надання членства Україні), але й нашій країні представники Держдепу окреслили перспективу не раніше 10-12 років.
Не отримавши позитивної відповіді у цьому напрямку, Путін не зацікавлений у тому, щоб хоч якось вирішувати проблематику Донбасу, адже ситуація його і так влаштовує. Тим паче, якщо Україна відновить суверенітет над ОРДЛО, логічним буде наступне питання щодо деокупації Криму, а ця тема для Московії – табу.
Рівень напруги спав, однак глобально питання Донбасу вирішене не було (і не могло бути вирішеним без участі України). Із загальної тенденції стає зрозуміло, що конфлікт заморожується. На всі конструктивні пропозиції української сторони російська сторона відповідає відвертим «ігнором». У той самий час бачимо все суттєвішу інтеграцію ОРДЛО в економічному та суспільно-політичної відношенні до Московії: рубльова зона, експорт продукції, що виробляється в псевдореспубліках, отримання російських паспортів, голосування на виборах до Держдуми, а тепер і отримання МММ-щиком Пушиліним, напередодні з'їзду партії «Єдина Росія», із рук лідера партії, заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва партійного квитка, що означає легітимізацію ватажків ОРДЛО від вищого керівництва Московії в очах пересічних жителів Росії та ЛДНР.
Конфлікт на Донбасі тісно зв'язався з глобальною повісткою світу, адже до переговорів щодо його вирішення долучилися наддержави, і це ще більше і заплутує, і спрощує ситуацію. США втягнулося у відкриту глобальну конфронтацію з Китаєм, а тому всіма силами намагається не допустити альянсу між Пекіном та Москвою у цьому протистоянні, тому вимушені йти на певні поступки Кремлю, з метою його дистанціювання від цієї боротьби. І, на привеликий жаль, розмінною монетою може стати Україна та її майбутнє, однак, у той самий час, після поразки в Афганістані, ще одна «злита» Америкою держава, що їй довірилась, означатиме непоправний удар по авторитету Вашингтона у світі. Якщо ж Росія переметнеться у напрямку певного союзу з Китаєм, тоді США докладуть усіх зусиль, щоб зміцнити свій авторитет та допомогти Україні в де окупації тимчасово окупованих територій.
Тим не менш, як би не склалась ситуація на світовій шахівниці, а наша задача – зміцнення обороноздатності, розвиток громадянського суспільства та консолідація усіх продуктивних сил для розвитку сильної країни, адже світ рахується лише із сильними, і ми здатні бути такими. Все буде Україна