Я ніколи не був «воєнним експертом». Цим займаються або люди, які щодня знаходять безліч фактів та відсіюють з них все маловірогідне та малоцікаве (як Костянтин Машовець, Том Купер, Mortis Æterna, CYNIC і ще декілька) -- або люди, які просто не вміють тримати язика, і з таким самим успіхом могли б розповідати про десант інопланетян (такими для мене є, наприклад, Юрій Швець або Арестович).
Але зараз ризикну придивитися до того, що відбувається у Білорусі. Бо там може назрівати щось дійсно неприємне.
В останні тижні «Вагнер» на публіку заявляє про Сувалкський коридор, а російська пропаганда також знов завела тему про Польщу. Але на мій погляд, це скоріше за все, означає, що якраз для Польщі наразі загроза відносно невелика: пропаганда навмисно відволікає увагу.
Звичайно, може відбутися якась чергова провокація, яких вже було десятки — можливо, навіть влаштують гучну спробу прорватися разом з мігрантами на кордоні (і може, навіть сподіваються разом с мігрантами закинути диверсантів). Але починати війну з країнами НАТО — навряд чи, якщо вони там не зовсім подуріли.
Хоча той фактор, що «москаль завжди дурний», теж відіграє певну роль, і відкидати його ніхто не буде; не знаю як литовці, але пишуть, що поляки заздалегідь укріпили кордони.
Але все ж, якщо у кремлівського диктатора існують більш-менш реалістичні плани на використання «вагнерівців» з території Білорусі, я б скоріше придивився до магістральних доріг Е373 і Е40. По них з заходу на схід України надходить безліч цінних вантажів, у тому числі військових, та й на захід йде багато товарів.
Ворог роздратований невдачами і зацікавлений в тому, щоб радикально переломити хід подій у війні. І тут білоруський напрямок виглядає досить спокусливо. Попри те, що уздовж білоруського кордону існує лінія оборони ЗСУ, логіка ворога може бути такою: ну то й що, якраз зараз ЗСУ штурмують наші лінії оборони, і подекуди успішно — то й ми зможемо. У росіян м'яса більше, і м'ясо ворог досі не рахував.
Тепер про можливі наслідки, якщо ворог справді так зробить.
1) Навіть якщо ворог не зможе дістатися до шосе — він може сподіватися відволікти сили ЗСУ, аж до того, що їх доведеться відтянути з інших секторів, чрез що їх вже не вистачить на наступ на сході-півдні.
2) Якщо ворог не дістанеться до шосе Е373, але принаймні наблизить до нього артилерію — наслідки будуть дуже неприємні. А якщо дістанеться до шосе в одному-двух місцях, тобто перетне його — ще гірше.
Звісно, Україна зможе переспрямувати вантажі іншими шляхами, кружними, але це буде дуже незручно, особливо коли вантаж великий, а на війни час важить досить багато. З заходу на схід йде багато військових вантажів, на захід теж йде багато (особливо після того, як море стало небезпечним).
До речі, майже паралельно тій дорозі і залізниці проходять, ворог їм також погрожуватиме.
3) А якщо ворогу вдасться взяти хоча б одну з тих доріг — він зможе і війська перекидати куди треба, і ракетами стане стріляти досить зручно, і на далеку відстань.
На цю дорогу вже цілилися навесні 2022 року, але план надовго став неактуальним через два фактори:
1. Лукашенко тоді зміг відбитися від участі у війні.
2. Логістичні проблеми північного угрупованя ворога досить швидко зросли до таких масштабів, що довелося зробити «жест доброї волі».
1) Навіть якщо ворог не зможе дістатися до шосе — він може сподіватися відволікти сили ЗСУ, аж до того, що їх доведеться відтянути з інших секторів, чрез що їх вже не вистачить на наступ на сході-півдні.
2) Якщо ворог не дістанеться до шосе Е373, але принаймні наблизить до нього артилерію — наслідки будуть дуже неприємні. А якщо дістанеться до шосе в одному-двух місцях, тобто перетне його — ще гірше.
Звісно, Україна зможе переспрямувати вантажі іншими шляхами, кружними, але це буде дуже незручно, особливо коли вантаж великий, а на війни час важить досить багато. З заходу на схід йде багато військових вантажів, на захід теж йде багато (особливо після того, як море стало небезпечним).
До речі, майже паралельно тій дорозі і залізниці проходять, ворог їм також погрожуватиме.
3) А якщо ворогу вдасться взяти хоча б одну з тих доріг — він зможе і війська перекидати куди треба, і ракетами стане стріляти досить зручно, і на далеку відстань.
На цю дорогу вже цілилися навесні 2022 року, але план надовго став неактуальним через два фактори:
1. Лукашенко тоді зміг відбитися від участі у війні.
2. Логістичні проблеми північного угрупованя ворога досить швидко зросли до таких масштабів, що довелося зробити «жест доброї волі».
Але це не означає, що загроза минула. З того часу багато змінилося, і головне — тиха окупація Білорусі практично відбулася, тож точка зору білоруського диктатора вже мало важить.
Я був би радий помилитися. Але поки буду слідкувати за новинами. Як завжди, віримо у ЗСУ.
P.S. Бачу, що сьогодні Ігар Тышкевіч теж анонсував новий матеріал про внутрішню логіку останніх подій у Білорусі; можливо, викладе, коли у нас в Канаді буде ніч (оновлено — виклав). Рекомендую цього автора — він завжди пише докладно і з фактами у нього все добре. Хоча як я можу судити за його стислим анонсом — він вважає дещо інакше.