В історії з підозрами генералу Павловському і директорові заводу «Кузня на Рибальському» Валерію Шандрі найбільш болючий не сам факт звинувачень у корупції. Так, очевидно, ця справа – частина кампанії дискредитації Петра Порошенко, разом з «плівками Бігуса». Так, справа не даром виникла синхронно зі скандалом з вагнерівцями, з підписанням угоди з китайцями про допуск їх до будівництва української інфраструктури та водночас – з виведенням з під «ПрозоРРо» Київської обхідної дороги та об'єктів зашитих у святкування 30-річчя Незалежності. Це спроба збити один скандал іншим – до ворожки не ходи.

Болюче не це. Болюче те, що під гаслом боротьби з корупцією гроблять вітчизняне виробництва. Знову. Процес цей почався від роликів Бігуса про «клятих свинарчуків», по матеріалах яких НАБУ нині силиться довести бодай щось.

Я вже писав, що не здивуюся, якщо за роликами про «свинарчуків» знайдуться гроші російського автопрому та імпортерів іноземної автотехніки. Пригадаймо, «Богдан» — ледь не єдина приватна компанія, яка заходилася виробляти вітчизняні авто. Так, збираючи їх з комплектуючих іноземного виробництва, але за власними конструкторськими розробками. Виробляючи ті складові, які можна якісно виробляти в умовах України. Виробництво автотехніки – процес складний, він потребує виробництв з традиціями та ліній з технологічними школами. Не заважати корпораціям на кшталт «Богдану», і за якийсь час Україна двигуни виробляти почне. Конкурентні, а не те що зараз.

Я вже писав, як на «Богдані» почали виробляти вантажівки «МАЗ-Богдан», які чудово зарекомендували себе в умовах фронту (https://site.ua/dmitro.vovnyanko/35105-za-lashtunk...). Потім сталися «свинарчуки» і МО взагалі перестала допускати «Богдан» на тендери. Тепер замість «МАЗ-Богданів» МО закуповує серійні білоруські цивільні МАЗи. На 200 тис. грн. дорожче за «МАЗ-Богдани». А ще МО закуповує «Татри», за які чехи радісно чиновниками виплачують «бонуси». Це вони відкати так лагідно називають, за словами голови Андрія Сенченка.

Окрема тема – автівки «Богдан-2251», ті самі «швидкі» через які вже кілька років ганяють «зраду». Джерело зради, як завжди «небайдужі волонтери», не в міру горласті в часи Порошенка, натомість незвично тихі зараз. Так, з автівками спершу були проблеми. Проте. Виробник тоді не включив дурочку і не продовжив гнати на фронт аби що. Виробник вніс у конструкцію низку змін і «швидкі» від «Богдану» досі працюють на фронті. При чому – прямо на передку.

А знаєте хто перший запустив мем «гробовозки»? Олександр Дубінський. Приблизно в той самий час коли він видав, що «Порошенко брата убив». Так-так, той самий, що перебуває під санкціями США за участь в російській мережі зовнішнього впливу.

Аналогічна ситуація по Валерію Шандрі. Знаєте що йому закидають? Те що він добивався контракту для свого заводу. Тобто – виконання його прямих обов'язків. Я не хочу розбиратися в деталях звинувачення – це робота для психіатра, а не для юриста. Я про інше скажу. Завод «Кузня на Рибальському» керований Шандрою, постачав ЗСУ техніку українського виробництва. Були в Україні інші виробництва здатні виробляти бойові кораблі? Не було. Були то погані кораблі? Ні, це визнає ВМС – Зеленський щойно піарився на цих кораблях. Які ще претензії?

Претензій нема. Але завод «Кузня на Рибальському» — стоїть. Виробництво бойових кораблів зупинене – нема замовлень. Чому?

Бо комусь дуже НЕ хочеться аби Україна сама виробляла бойові кораблі. І власний автотранспорт. І власну форму для ЗСУ. І ще багато чого. Комусь треба аби Україна критично залежала від імпорту і імпорт тягарем висів би на бюджеті країни. І саме тому керівникам, які забезпечили військо якісною українською технікою, дають зрозуміти: «Ми вас знищимо». Під якими червоними зірками сидить цей хтось – здогадатися не важко.

На фото – «Богдани-швидкі» на фронті. Прямо зараз.