От не відмовив собі у задоволенні і переглянув сторінки і групи шанувальників ЗЕ. Не складно здогадатися що там – тріумф і щасливий лемент. Ще б пак – у «бариги» майно відбирають. Шанувальники ЗЕ смакуючи перелічують все відібране у Порошенка і гучно волають: «Відібрати! Накрався! Віддати дітям!». Аж цікаво, чого їх весь час так на дітях клинить? Президент ЗЕ теж оно, обіцяв державні дачі дітям віддати. Так-так – оті самі держдачі, на які він зараз літає погульбенити з Єрмаком на вертольоті ДСНС.
Оригінальністю шанувальники ЗЕ не відрізняються. Звісно, вони не знають яке саме майно заарештував суд – рішення оголосять лише 14 січня. Не мудруючи, вони перелічують все те майно, яке Петро Порошенко чесно відобразив у своїй декларації і заявляють, що заарештовано от саме це все. І знаєте що мені це нагадало?
Я читав про таке в мемуарах очевидців. От саме так у 1918 р. вчорашні прихильники соціалістів Винниченка і Петлюри, в містах щойно занятих ідейно-близькими їм більшовиками з Москви, смакуючи перелічували все, чим володів той чи інший підприємець-фабрикант. І так само вони істерично волали: «Відібрати! Накрався! Віддати дітям!» Абсолютно так само у 1932 р. предки нинішніх шанувальників ЗЕ із насолодою пригадували весь перелік майна того чи іншого куркуля, яке в куркуля як раз відбирали через колективізацію. І те саме: «Відібрати! Накрався! Віддати дітям!»
Погляньте на тих, хто нині радіє що у Порошенка цілковито свавільно відбирають майно, і ви побачите до болі знайомі риси. Задоволену нахабну усмішку Поліграфа Шарікова. Киянин Булгаков був ще тим ненависником України, але потворне рило «класу» який більшовики зробили «гегемоном», він описав дивовижно влучно.
Я давно припускаю, що любов до Зеленського чималою мірою ґрунтується на ненависті до Порошенка. На щирому сподіванні — «Вовочка баригу розкуркулить». Тепер почали здійснюватися їхні мрії. Суд ухвалу виніс. Людям які зробили себе самі, цей тип мислення важко зрозуміти. Але проблема в тому що так мислить в Україні дуже багато людей.
У нього в квартирі безлад, але він не своє житло облагородить – він обмалює двері квартири багатія. Зламає зупинку. Загидить дитячий майданчик. Або просто залізе та пограбує – «бо то ж все награбоване!» Він нічого не добився у житті і не збудував сімейного щастя, але він не замислиться про те, як виправити своє життя – він мріятиме про те як зробити бідними всіх успішних. Його обходить, що Зеленський – мільйонер, що через офшори Зеленського виводили гроші з банків Коломойського, і що Зеленський досі кортежами і вертольотами ганяє на держдачі, попри його ж обіцянки. Зеленський цінний для них «аби баригу посадив». Зеленський, що статки заробив на шоу-дебілізаторах, для них класово більш близький, ніж «барига» що взяв занедбане совкове підприємство і перетворив його в європейський бренд.
Я вже не раз писав. Наша оця боротьба – не стільки за Порошенка, скільки проти розгнузданої шаріковщини. Проти життя за принципами «не висовуйся», «будь як всі» та «відірвешся від колективу – колектив відірветься на тебе» — з дитинства у промисловому місті я їх знаю. Це продовження боротьби буржуазних націоналістів проти більшовизму. Боротьби прибічників ринку та капіталізму проти пережитків совка.
Ми не маємо права дати «шаріковщині» здійснити реванш. Не маємо права дати олігархам з орбіти ЗЕ, зіграти на шаріковських настроях частини суспільства. Бо тріумф шарікових мені нагадує ще дещо. Те – як раювали в Росії пересічні росіяни арештам майна бізнесменів Гусинського та Ходорковського. А потім і арештам їх самих. Безвідносно до мого ставлення до самих Гусинського та Ходорковського.
З арешту майна бізнесменів в Росії почався Путін. Той самий, мир в очах якого уже побачив президент ЗЕ. Путін, зустрічі з яким так прагне Зеленський.
На малюнку — «Більшовики реквізують касу банку». Картина Івана Владімірова, 1918 р.
Ідеал щастя для шарікових — і тоді, і сьогодні.
