Колишній депутат Верховної Ради Олександр Онищенко отримав громадянство Росії. Можна ставити крапку в цій історії. Ще одна «жертва режиму Порошенка», втомившись від справ непідйомних, урочисто повернулася в рідну гОвень. Під такий бажаний їм великодержавний триколор.
А скільки крику було – ви пригадуєте? Онищенко був практично прапором борців проти президента Петра Порошенка. Постраждалим від «режиму Порошенка». Книжку-пасквіль Онищенка «Петро П'ятий» цитували на провідних сайтах і в ефірах телеканалів. І що в підсумку?
Таке не можна забувати. Знаним опозиціонером Онищенко (уроджений Кадиров) став після того як НАБУ звинуватила його в шахрайстві під час укладання контрактів на поставки газу і в казнокрадстві на суму 740 мільйонів грн. 5 липня 2016 р. Верховна Рада зняла з Онищенка недоторканість, 27 липня генпрокурор Юрій Луценко підписав повідомлення про підозру Онищенко. Онищенко чкурнув за кордон… І вже у вересні 2016 р. почав зливати в пресу компромат на Порошенка. Очевидно, два місяці він намагався «порішати», а коли збагнув, що не вийде – поліз в бійку.
А хто пам'ятає, що саме Онищенко був першим, хто публікував плівки про Порошенка? Ба-більше, я переконаний, саме приклад Онищенка надихнув Деркача влізти в його плівкову епопею. Бо записи опубліковані Онищенком я тоді прослухав уважно – і реготав, не міг спинитися. Якість «запису» була така жахлива, а голос «Порошенка» настільки несхожий, що з тим самим успіхом я міг записати дружню розмову з Крістіаном Бейлом та Гвінет Пелтроу. Проте — «піпл схавав». Навіть таку недолугу фальшивку вже охоплене ненавистю до Порошенка поспільство з'їло залюбки. Так само як воно з'їло інший винахід – коли Онищенко публікував записи з претензією на реальність (з Олесем Довгим, з Маритненком), а потім давав тим записам власну інтерпретацію. І люди вірили в інтерпретацію, а не в те що чули. Денис Бігус Онищенку насправді ящик шампанського винний – в публікації «плівок Медведчука» він використав саме Онищенка винахід. Брати записи де нема голосу Порошенка і які можна трактувати як заманеться – і давати їм свою власну інтерпретацію, не підтверджену взагалі нічим.
А хто зараз пам'ятає, що саме Онищенко запустив байки про «Кононенко, Березенко і Грановський – смотрящіє від Порошенка»? Онищенко не навів ніяких доказів цього твердження, натомість зацікавлені ЗМІ, послуговуючись «неназваними джерелами» і наклепами у вигляді версій роздули з цього цілий скандал. Ті побрехеньки без доказів, повторюють ще й досі.
Бачте? Нічого нового. Все досі працює. Ніхто навіть не звертав уваги що рупором публікації «плівок» і пасквілів Онищенка була ну ду-у-уже «проукраїнська» «Страна.юа».
Онищенко заявляв, ніби 29 листопада 2016 р. у Греції він передав весь компромат на Порошенка представникам спецслужб США. Також він обіцяв публікацію повного набору записів з Порошенко. Правда виявилася така. Ніхто й ніколи з журналістів ту «повну версію записів» так і не почув. Не отримали її і ДБР, ГПУ та СБУ часів Зеленського – такі записи ніде не фігурують як докази. Що ж до США, то там справді оцінили старання Онищенка.
10 січня 2021 р. Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США запровадило проти Онищенка персональні санкції – за втручання в американські вибори та участь в російській мережі зовнішнього впливу, в т. ч. в російській кампанії з дезінформації. Мінфін США назвав Онищенка особою пов'язаною з нардепом Деркачем. Але навіть цього було мало тим українським журналістам та активістам, у яких досі бурлить ненависть до Петра Порошенка.
І от. Онищенко тепер – громадянин Росії. «Шпигун повернувся з холоду», — як говорилося в романі Джона Ле Карре. Всі таємниці відкрилися. Онищенко сам підтвердив те, що вже офіційно заявив Мінфін США. А ми маємо ще одну історію про оббріхування Петра Порошенка. Історію у якій все очевидно.
