Станом на кінець травня загроза повторного наземного вторгнення в Україну з території Білорусі оцінюється військовими аналітиками та Силами оборони як дуже низька (на рівні 3-5%).

Наразі на території Республіки Білорусь відсутні основні ознаки формування контингенту вторгнення: не зафіксована передислокація важкої бронетехніки, особового складу, створення польових складів з боєкомплектами та паливно-мастильними матеріалами, розгортання польових шпиталів.

Якщо і йдеться про використання країною-окупантом території Білорусі, то це насамперед — інфраструктура білоруських збройних сил, адже у них є три військові аеродроми. Також є інформація української розвідспільноти щодо можливості розміщення ретрансляторів вздовж українського-білоруського кордону. Це проведення заходів з метою збільшення дальності ураження російських безпілотників для використання білоруського повітряного простору, щоб завдавати ударів по території України.

Хотів би пояснити деякі аспекти. Республіка Білорусь застосовує свої системи ППО для збиття будь-яких безпілотників. Уже були зафіксовані випадки збиття російських безпілотників як зенітними ракетними комплексами, так і системами протиповітряної оборони (ППО) — йдеться про використання літаків білоруської армії. Тому не відповідають дійсності заяви, що повітряний простір Білорусі — це відкриті двері для росіян.

Натомість основна небезпека — 5 000 особового складу російської ПВК «Вагнер» на території Білорусі. До того ж ці вояки легалізовані в цій країні згідно з місцевим законодавством. Вони мають практичний досвід ведення боїв у міській забудові і можуть бути використані російською стороною для створення локальних загроз на білорусько-польському кордоні або білорусько-українському. Такого сценарію відкидати не можна.

Державна прикордонна служба України (ДПСУ) повідомляє, що не спостерігається переміщення ворожої техніки чи особового складу регулярних військ у близькості до українського кордону. Проте вся ділянка залишається зоною підвищеного ризику, а Сили оборони України продовжують укріплювати оборонні рубежі.

ДПСУ офіційно спростувала звинувачення Ради безпеки Білорусі про нібито «масовані атаки українських БпЛА» на білоруську прикордонну інфраструктуру. Українські прикордонники наголошують, що такі заяви Мінська є виключно інформаційною провокацією з метою перекладання відповідальності.

За інформацією Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України, станом на цей момент на території Білорусі немає ударних чи наступальних угруповань російських військ, які могли б створити пряму загрозу масштабного вторгнення в Україну. Кремль утримує в Білорусі лише обмежений контингент чисельністю близько 2 000-2 500 військовослужбовців. Це підрозділи забезпечення, логістики та технічного супроводу. З них:

Тобто це не можна класифікувати як формування контингенту вторгнення.

Попри відсутність живої сили для наступу, українська сторона фіксує інші загрози. За даними ГУР, у прикордонних районах Білорусі триває розбудова доріг до українського кордону та налагодження прихованих артилерійських позицій. Крім того, Росія планує розгорнути у Білорусі станції управління БпЛА дальньої дії.

Українська сторона чітко дала зрозуміти Лукашенкові, що у разі провокації вся територія Білорусі опиниться в зоні ураження української сторони. Якщо українські дрони до Челябінська дотягуються (а це 2 000 км від українського кордону), то передати «палкий привіт» Мозирському нафтопереробному заводу не стане аж занадто великою проблемою. І це досить серйозно впливає на настрої білоруського диктатора стосовно повторення сценаріїв 2022 року.

Але основне — у білоруської армії немає достатнього нарощування сил. Збройні сили Республіки Білорусь — це близько 55 тис. особового складу. Із них 15 тис. — цивільні. Сухопутні війська налічують до 24 тис. військових. Найбільш боєздатними є три бригади:

Щорічний призовний контингент складає приблизно 50 тис. осіб. Навчений резерв — близько 290 тис. осіб. До чверті військовослужбовців — контрактники.

Якщо гіпотетично припустити можливу частку збройних сил РБ у вторгненні на територію України, то білоруси можуть виставити близько 15-20 тис. підготовленого особового складу.

До потенційних загроз варто віднести наявність на озброєнні і на консервації збройних сил РБ більш ніж 1,3 тис. танків Т-72Б. Це багато. Росіяни зараз розконсервують свої танки Т-62 та Т-64. А Т-72 — нова модель, до того ж яка пройшла певну модифікацію у складі збройних сил Республіки Білорусь.

Постійна напруга на північному кордоні змушує Україну утримувати там значні сили та резерви. Це дозволяє російській армії відволікати українські підрозділи від основних напрямків наступу.

Диктатор Олександр Лукашенко кілька разів заявляв про необхідність «мобілізації» білорусів. У лютому Міноборони РБ проводило збори резервістів та перевірку бойової готовності армії.

Водночас Лукашенко заявив, що Білорусь вступить у війну у разі атаки «з іншого боку». За його словами, у такому випадку йтиметься про «захист», а Росія надасть допомогу.

Варто зауважити, що сценарії 2022 року не повторяться. Українсько-білоруський кордон на цей час — це укріплена лінія, практично фронт. Проведені інженерно-фортифікаційні роботи, створена достатня глибина мінних полів. Вздовж кордону також зосереджені оперативні резерви. Наразі з українського боку триває зведення додаткових оборонних споруд, мінування потенційно небезпечних напрямків та посилення моніторингу за допомогою засобів аеророзвідки.