Днями з візитом в Україну приїхав генсек НАТО Єнс Столтенберг. Політичний провід країни трактує цей візит як знак готовності Альянсу розпочати нову главу у відносинах з Україною.

У вересні 2022 року Україна подала заявку на пришвидшений вступ до Північноатлантичного альянсу. Напередодні саміту НАТО низка країн виступила з намірами офіційно запросити Україну до Альянсу та запропонувати їй дорожню карту членства під час зустрічі у Вільнюсі.

Україна готова на військовому рівні до вступу в Альянс. З огляду на військову інтеграцію Україна найбільше інтегрована в НАТО. З погляду підготовки та військового досвіду ЗСУ досягли значного прогресу та відповідають високим стандартам НАТО.

Відбувається потужний перехід української армії у моменті планування операцій (навіть на тактичному рівні, не кажучи вже про оперативний та стратегічний) до стандартів НАТО. Очевидним показником західних стандартів, які використовує ЗСУ, є стратегія звільнення окупованих територій.

При цьому зазначу, що наразі ЗСУ використовують тактику країн НАТО поступового звільнення окупованих територій, яка мінімізує втрати особового складу. Вона передбачає створення передумов для звільнення окремого населеного пункту, а опісля – проведення локальної наступальної операції.

Якщо проаналізувати останню успішну операцію ЗСУ з деокупації українських територій в Херсонській та Харківській областях, то очевидно, що контрнаступальні дії здійснювалися виключно за стандартами НАТО. Мовиться про так званий каскадний характер планування наступальних операцій. Перший етап — це вогневе ураження місць скупчення ворожої важкої бронетехніки, систем ППО, складів, а також місць скупчення особового складу армії РФ. Другий етап — контроль над шляхами постачання, ну і третій, відповідно, — сам успішний характер контрнаступу.

Відзначу якісне зростання професійної підготовки наших воїнів. Адже її вони проходять не лише на території України, а й у країнах Європи, оволодіваючи при цьому новітніми засобами військової техніки та засобами ураження, які передаються країнами НАТО та іншими нашими стратегічними партнерами. За різними оцінками, близько 60 тисяч українських військових пройшли підготовку з опанування високоточних видів зброї на базах НАТО. Цієї кількості військовослужбовців більш ніж достатньо, аби ЗСУ перейняли досвід західних країн та використовували його.

Крім того, маємо розширений характер військово-технічної допомоги не лише у моменті переозброєння ЗСУ (військова техніка, артилерія, боєприпаси, засоби ППО, індивідуального захисту, зв'язку, польові госпіталі, антидронове обладнання, власне дрони тощо), але й у ракурсі покращення професіоналізму наших воїнів.

Плюс – значно покращено координацію між Україною та партнерами, а також усередині наших Збройних сил.

Примітно, що не всі країни, які стали членами Альянсу, відповідали всім західним стандартам на момент вступу до НАТО.

Варто згадати приклади балканських країн, які стали членами НАТО без імплементації стандартів організації. Це Чорногорія та Македонія, де рівень виконання стандартів Альянсу значно нижчий, ніж в Україні, або Ісландія, в якої взагалі немає регулярної армії. За два роки в Чорногорії було прийнято рішення про вступ до НАТО без проведення референдуму щодо підтримки цього рішення і, відповідно, без стандартизації. Його було прийнято на тлі можливого військового заколоту, організованого російськими спецслужбами. Приблизно така сама ситуація і в Македонії.

Можемо констатувати, що Росія своєю агресією до України та всього світу добилася прямо протилежного своїм бажанням — геополітичного фіаско в моменті розширення Альянсу. Наразі реальних важелів впливу на ситуацію у неї немає. Хіба що окрім традиційних погроз вічно п'яного голови Радбезу РФ Дмитра Медведєва.

Нагадаю, міністр оборони Великої Британії Бен Воллес висловив побажання, щоб «Фінляндія стала уроком для президента Путіна».