Останніми днями в інформаційному полі активно обговорюються повідомлення західних медіа про можливе обмеження або заморозку передачі розвідданих Україні.
На мою думку, повідомлення в медіа про можливе обмеження або заморозку постачання американського озброєння та обміну розвідданими часто базуються на реальних побоюваннях США щодо витоку технологій (зокрема безпілотників із дальністю ураження до 150 км) чи безпеки перших осіб.
У серпні газета Financial Times писала, що колумбійські наркокартелі намагаються відправляти своїх людей під виглядом добровольців воювати на боці України, щоб у такий спосіб отримати цінні навички управління безпілотниками. Набутий досвід злочинні угруповання розраховують використовувати проти колумбійської армії.
Міністерство оборони Колумбії підрахувало, що незаконні угруповання здійснили 264 атаки за допомогою дронів у період 2023−2025 років, здебільшого використовуючи дешеві БпЛА для скидання вибухівки.
22 вересня 2026 року The Washington Post публікує статтю із красномовною назвою " Наркокартелі роблять тривожні кроки у розвитку дронів, попереджає оцінка США".
Наразі підставою для реальних побоювань з боку США стали, зокрема, відеоматеріали оприлюднені Al Jazeera та проаналізовані виданням El País. Ці відео зафіксували осіб, які заявляють про свою приналежність до мексиканських картелю CJNG та фракції La Chapiza картелю Сіналоа під час участі у бойових діях в Україні.
У зв'язку з цим інцидентом влада Мексики оголосила офіційне розслідування для перевірки автентичності кадрів та з'ясування обставин можливого залучення членів злочинних угруповань до війни.
Примітно, що поява цієї інформації співпала по часу із візитом співробітників Секретної служби США до України. За офіційною версією, співробітники Секретної служби США відвідували Україну, щоб вивчити застосування безпілотників у бойових умовах та підготуватися до можливих атак дронів на американській території.
За словами заступника директора Секретної служби Меттью Квінна, відомство аналізує використання дронів-кілерів та FPV-дронів у російсько-українській війні. Спецслужба намагається діяти на випередження, усвідомлюючи, що подібна тактика атак рано чи пізно може бути застосована зловмисниками всередині США.
Нагадаю, загроза для американського президента вже мала практичний вимір. Під час першого замаху на Дональда Трампа в Батлері, штат Пенсильванія, нападник зміг безперешкодно запустити свій дрон для розвідки території за кілька годин до виступу політика.
Крім того, під час футбольного матчу між командами Армії та ВМС США, де був присутній президент Дональд Трамп, підтверджено випадок успішного придушення та збиття спецслужбою підозрілого безпілотника за допомогою засобів РЕБ .
Наразі Секретна служба США визнає, що захист від роїв безпілотників залишається однією з найскладніших проблем національної безпеки, над якою ведуться постійні дослідження.
Утім, якщо повідомлення про можливі зв'язки іноземних бійців спецпідрозділів ГУР МОУ із мексиканськими картелями підтвердяться, для Вашингтона це означатиме одразу кілька ризиків: витік технічної інформації, отримання навичок застосування дронів і протидії їм, а також можливий доступ до самих апаратів.
Як приклад наведу американський далекобійний ударний дрон-камікадзе літакового типу Hornet американської компанії Perennial Autonomy. Безпілотник розроблений американською компанією Swift Beat LLC / Perennial Autonomy, яку пов'язують із колишнім гендиректором Google Еріком Шмидтом. Апарат масово застосовується Силами оборони України з весни 2026 року для точного ураження логістики, техніки та живої сили у глибокому тилу ворога. Його головна особливість — автономна система наведення на базі штучного інтелекту, що працює в умовах потужної дії РЕБ.
Відповідно, постало питання можливості отримання учасниками мексиканських картелів цих дронів. Уявіть собі: Hornet із максимальним радіусом або ураження за певних умов до 160–200 км може бути використаний під час атаки на вищих посадових осіб — чи то Пентагону, чи то Білого дому.
Варто враховувати й жорстку політику Трампа щодо нелегальної міграції, посилення мексиканського кордону та боротьби з картелями. Можливий доступ бойовиків мексиканських картелів до американських військових технологій мав би викликати особливо гостру реакцію США.
І ця реакція цілком зрозуміла.
Нагадаю, під час Дебальцевської операції у лютому 2015 року російські окупаційні війська захопили як трофей американську легку радіолокаційну станцію контрбатарейної боротьби. Мова йде про радар AN/TPQ-48 LCMR, призначений для виявлення мінометних позицій супротивника.
Восени 2014 року США передали Україні першу партію з кількох одиниць нелетального озброєння — легких радарів LCMR. Ці системи були критично важливими для ЗСУ, оскільки дозволяли за траєкторією польоту мін миттєво вираховувати координати ворожих мінометів для завдання удару у відповідь.
Факт втрати цієї техніки згодом офіційно підтвердили як українські військові аналітики, так і міжнародні медіа.
Цей інцидент викликав значний резонанс, оскільки став першим задокументованим випадком, коли сучасне західне високотехнологічне обладнання, надане Україні як матеріально-технічна допомога, потрапило до рук російських військових. Надалі при постачанні контрбатарейних систем AN/TPQ-36 американська сторона висувала жорсткіші умови щодо їх експлуатації та географічного розміщення на лінії фронту.
Якщо вже почалося обурення, треба говорити про першопричину: Сполучені Штати постали перед питанням можливого витоку надчутливих технологій і можливості їх застосування безпосередньо на території США.
У короткій заяві Державний департамент повідомив, що співпрацює з правоохоронними органами США та їхніми колегами в Україні "щоб вжити заходів для зменшення ризику передачі бойових навичок" та застосовує уроки конфлікту там щодо боротьби з безпілотниками, щоб "протидіяти загрозі використання безпілотників картелем".
Американська сторона зазначає, що "українські чиновники применшують значення цієї проблеми, кажучи, що міжнародні добровольці мають різні причини для участі у військових діях, зокрема бажання боротися за свободу країни, можливість отримати фінансову винагороду та здобуття нових навичок".
При цьому підкреслюю, наскільки американська зброя важлива для українських операцій. Так, наприклад, ефект ударів по російських логістичних маршрутах – це передусім застосування американських Hornet, які і забезпечили цей результат.
Примітно, що ГУР МОУ вкотре продемонструвало, м'яко кажучи, непрофесіоналізм.
Нагадаю, 22 травня 2023 року інші іноземні підрозділи у складі ГУР МОУ, а саме: "Російський добровольчий корпус" і Легіон "Свобода Росії", заявили про "звільнення" декількох населених пунктів Бєлгородської області РФ від путінської влади.
Речник ГУР МОУ Андрій Юсов назвав події, які відбувалися у Бєлгородській області Росії, створенням "смуги безпеки" для захисту українців.
Примітно, що офіційний Київ не визнав тоді своєї причетності до цього рейду на території РФ. Більше того, спростував підпорядкування вищезазначених угруповань Збройним силам України. Утім, у мережі були опубліковані світлини та відео, зроблені під час рейду у Бєлгородській області, на яких було зафіксовано, що в ході операції використовувалася американська військова техніка, яка була передана українській стороні у рамках військово-технічної підтримки нашої країни.
І це не могло не викликати відповідної реакції з боку Сполучених Штатів. Мілер тоді заявив, що уряд США не отримував від України і не ухвалював запит на передачу озброєння третім сторонам і воєнізованим організаціям поза ЗСУ.
Наразі українській стороні, враховуючи попередній негативний досвід взаємовідносин за адміністрації Трампа, варто взагалі дуже обережно коментувати питання взаємовідносин зі США та обміну розвідданими, або взагалі уникати цієї проблематики.
Прагматизм, суворе дотримання режиму інформаційної тиші та критичний аналіз західних медійних "вкидів" залишаються ключовими умовами збереження стратегічного союзу України з Вашингтоном.
