Останніми днями все частіше звучать заяви про те, що буде створено спецтрибунал щодо військових злочинів РФ.
Так, наприклад, Єврокомісія пропонує створити спеціалізований суд за підтримки ООН для розслідування злочину агресії РФ проти України. Також у ЄС думають над механізмом залучення російських заморожених активів для відбудови України.
Крім того, Генеральний штаб ЗСУ наголошує на незворотності покарання для країни-агресора за загибель і поранення українських громадян. «Потрібно робити все для того, аби на лавці підсудних опинилися всі відповідальні за втрати цивільних і військових громадян України»,-заявив керівник Управління зв'язків з громадськістю ЗСУ Богдан Сеник
Про що говорять останні заяви та дії всередині України та за її межами у ракурсі цієї війни? Як ситуація може розвиватись далі?
На моє переконання, основні висновки зараз – Україні вдалося утримати ситуацію у військово-економічному сенсі. У військовому – деокупувати значну частину своїх територій понад дві тисячі населених пунктів. В економічному – не допустити краху економіки (проходження того ж опалювального сезону забезпечене достатніми запасами газу).
На мою думку, справжня мета так званої російської «спецоперації» – знищення української державності – зазнала краху. І зараз йдеться про можливість мирних переговорів із державою Україна.
Якщо спочатку Кремль ставив за мету знищення української державності, то зараз у Москві говорять про необхідність поступок чи компромісів з боку офіційного Києва. Тим самим визнаючи українську державність.
Щодо військової ситуації – ескалація напруги буде насамперед на Донецькому напрямку. І тут питання насамперед у політичній складовій. Російській владі необхідно продати якийсь військовий успіх внутрішнім споживачам. А те, що 50% Донецької області під контролем ЗСУ – це і військова, і політична поразка Путіна. Так що цей напрямок буде пріоритетним для агресора. І «гарячим», незважаючи на майбутні морози.
Крім того, окупанти намагатимуться утримати ситуацію у Луганській області. Саме Луганщина та Донеччини можуть стати предметом політичних торгів. Я навіть не виключаю сценарію умовного обміну Донбасу на Запорізьку та Херсонську області. Варто зазначити, що такий варіант періодично озвучується російськими керівниками і «розмовляючими головами».
Щодо позиції Заходу. Я вважаю, що результати проміжних виборів у США, що дозволили республіканцям встановити контроль над Палатою представників, не вплинуть на військово-технічну та фінансову допомогу Україні з боку Штатів. Крім того, посилюється в даному ракурсі позиція Великобританії і, як не дивно, Німеччини.
Можна говорити загалом про консолідовану позицію Заходу у питанні підтримки України. Вирішивши собі питання диверсифікації російського газу, Захід зараз сконцентрований на необхідності мінімізації ризиків розширення конфлікту безпосередньо на європейські країни, країни НАТО. І Україна тут постає як форпост, загороджувальна зона, яка не допустить розширення російського військово-політичного впливу на країни Європи.
Не випадкові заяви керівників Великобританії, США, ЄС, генсека НАТО, що звучать в унісон, що не можна допустити перемоги РФ у цій війні. Адже це призведе не лише до посилення Росії, а й до інших диктаторських режимів. Отже, військово-технічна, фінансова підтримка України з боку Заходу триватиме і нарощуватиметься.
