Поки-що українському наступу заважає погода, зокрема багнюка, яка є перешкодою для нього. Фактично, успіх українського контрнаступу буде залежати всього від одного фактору, а саме: погодних умов.
На північному сході і півдні України, багато що буде залежати саме від погоди. Останні тижні йшов дощ, на наступному тижні синоптики теж не обіцяють стійкої сонячної погоди. Після останніх дощів, пересування по місцевості буде найгіршим. Це додасть додаткових труднощів наземним операціям і ускладнить пересування важкої бронетехніки по бездоріжжю, особливо по розпушеному ґрунту.
Справа утім, що багнюка – це завжди величезна проблема для колесної і гусеничної техніки. Збільшується опір ґрунту, відповідно більші витрати паливно-мастильних матеріалів. Якщо важка бронетехніка буде рухатися колоною, то достатньо проїхати одній танковій роті, щоб створити для колесної техніки несприятливі умови для подальшого пересування.
Варто зауважити, що і за оцінками представників західних розвідтовариств, подальший перебіг подій на лінії бойового зіткнення буде залежати від погоди.
Тому прямо зараз чекати на механізований прорив ЗСУ позицій російських окупантів поки що не варто.
Тому не варто пов'язувати проведення засідання країн-союзників у форматі Рамштайн із початком українського наступу.
При цьому я доволі оптимістично оцінюю підсумки останнього Рамштайну, де 51 країна підтвердила свої союзницькі зобов'язання щодо України.
Передусім йдеться про збільшення військово-технічної допомоги. Також йдеться про створення логістичної бази — постачання запчастин, ремонт та навчання не лише екіпажів, а й механіків, які їх будуть обслуговувати. При цьому ремонтна база буде розгорнута у сусідніх з Україною країнах НАТО, як Румунії та Польщі. Крім того, у цих країнах буде розконсервовано виробництво снарядів.
На тлі підсумків 11-го «Рамштайну» генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що ЗСУ готові повернути ще більше територій.
За його словами, союзники наразі спрямували основну увагу на те, щоб Україна «здобула перемогу над неспровокованим вторгненням Росії, а після закінчення війни Київ мав „стримування для запобігання новим нападам“.