Найскладнішим в юридичному плані кроком у процесі декомунізації варто вважати перейменування двох областей: Кіровоградської і Дніпропетровської, адже це потребує внесення змін до Конституції – тривала і організаційно складна процедура. Попереднє скликання Верховної Ради майже завершили її, бракувало останнього голосування, яке не відбулося через проведення дострокових виборів.
Нова влада, на жаль, не демонструє політичної волі у доведенні цього процесу до завершення. Проте є і значно простіші речі, які теж саботуються, тільки вже на місцевому рівні, наприклад – перейменування вулиць та демонтаж пам'ятників. І якщо більшість комуністичних топонімів таки перейменували, то з монументами досі маємо проблему. Розглянемо найцікавіші випадки.
Так, на в'їзді в Кропивницький досі стоїть величезна стела з написом «Кировоград», російською мовою та радянським гербом, яка не знаходиться на жодному балансі. Вона розташована на межі двох громад. На початку грудня 2020 року в рамках «Великого будівництва» ремонтували дорогу і… відремонтували стелу та сам напис. Не демонтували, не замінили, а пофарбували у червоне.
У місті, в сквері Слави є великий аварійний пам'ятник «За владу рад» більшовикам 18-22 років, близько 10 метрів заввишки, з якого відвалюються і падають важкі гранітні брили. Навколо пам'ятника – блошиний ринок, постійно ходять люди. Кілька років тому гранітна брила впала біля людей, після чого влада огородила простір довкола нього стрічками. З часом стрічки порвалися, їх прибрали і більше не поновлювали. Біля пам'ятника знову спокійно ходять люди.
Читайте також: Рада у скороченому складі. Десятьох депутатів міської ради Чернівців не можуть зареєструвати понад місяць
Пам'ятник «За владу рад»
Трішки нижче по вулиці Соборності, ближче до центру міста, у колишньому «сквері чекістів», перейменованому на честь героя російсько-української війни Анатолія Бузуляка, стоїть зменшена бронзова копія київського демонтованого пам'ятника чекістам, яку офіційно назвали «Солдатам правопорядку». Через відсутність в офіційній назві слова «чекісти» влада не бачить підстав для того, щоб його демонтувати. Більше того, цей монумент – під охороною закону як об'єкт культурної спадщини.
Фото з Вікіпедії
Над згаданим сквером на даху дев'ятиповерхівки досі височіє комуністичне гасло «СЛАВА ГЕ.ОИЧЕСК… РАБОЧЕМУ КЛАССУ». Це іржаві літери, які у будь-який момент можуть впасти комусь на голову. Чотири з них уже впали, але на щастя ніхто не постраждав. Рішення про демонтаж ухвалили ще кілька років тому, проте ніхто їх досі не демонтував. Чекають, поки якась буква таки впаде на голову випадковому перехожому?
Читайте також: Місце під сонцем. Чому на одеському курорті досі немає місцевої влади
У Ковалівському парку є каменюка з викарбуваними іменами – пам'ятний знак «Партизанам, які боролися за встановлення радянської влади». У той же час, місцевий історик Юрій Митрофаненко вважає, що на камені викарбувані імена українських повстанців, розстріляних денікінцями. Цей пам'ятний знак теж за всіма формальними ознаками підлягає декомунізації, але його ніхто не рухає. Історик наполягає на тому, щоб каменюка залишилась, а змінити треба лише напис і офіційну назву.
Фото з Вікіпедії
Ну і нарешті – на приміщенні Кропивницької міської ради досі є ліпнина із серпами і молотами, що дуже символічно. Невжиття заходів міською владою щодо очищення свого обличчя від радянської символіки означає ні що інше, як саботаж виконання декомунізаційного законодавства та пасивну пропаганду більшовизму.
Злочинна бездіяльність теж передбачає відповідальність, тому повинна отримати свою оцінку з боку правоохоронців. Громадські активісти вже неодноразово надсилали в поліцію та СБУ заяви про злочин, однак провадження в цій справі не відкриваються. Якщо довести, що невжиття заходів з демонтажу – це також пропаганда, то можна очікувати винесення судових рішень. Стаття 436-1 КК – «виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів» – відноситься до злочинів середньої тяжкості, хоча і передбачає у деяких випадках позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та конфіскацію майна.
Читайте також: Країна виборів
Станом на тепер у судовому реєстрі можна відшукати вісім вироків суду за статтею про пропаганду нацизму і комунізму. Вони датовані 2015-2019 роками. Однак немає жодного випадку покарання чиновників за невжиття заходів щодо знесення пам'ятників. Усі рішення стосуються або використання прапорів та іншої символіки публічно, або пропаганди в інтернеті. Всі покарані – приватні особи.
У Кропивницькому міська влада з моменту ухвалення закону демонтувала лише два монумента із радянською символікою – аварійну стелу із зображенням Лєніна біля приміщення міськради (десь за рік після ухвалення закону) та орден Дружби народів (минулого року після мітингу активістів і обіцянки демонтувати його власними силами). Всі інші заходи з декомунізації були здійснені переважно силами громадських активістів.
Наприклад, пам'ятник Лєніну в Ковалівському парку впав на хвилі лєнінопаду у 2014 році, через кілька днів по тому пам'ятник Кірову на центральній площі демонтували під час мітингу євромайданівців. Це організував підприємець, який підтримував Революцію гідності. На чотирьох стелах при в'їзді в місто написи «Кіровоград» теж демонтували активісти, окрім найбільшої, про яку йдеться на початку статті.
Адресні таблички, тобто таблички зі старими назвами вулиць, досі висять, їх не змінюють, хоча одразу після здійснення перейменувань ухвалили рішення про заміну і передбачені відповідні кошти у бюджеті. За всі ці шість (а деякі вулиці – десять) років міська влада не змогла провести конкурс, щоб визначити їх дизайн.
Залишки комунізму досі продовжують загрожувати життю та здоров'ю кропивничан, створюють незручності для роботи пошти, послуг з доставки, роботи служб таксі, та і загалом звичайним громадянам, які плутаються в нових та старих назвах і через це проклинають реформу. Мотиви ж міської і обласної влади залишаються незрозумілими.
