Днями в окупованому Алчевську Луганської області відбувся похорон командира НЗФ «Призрак» Олексія Маркова.

Марков уродженець Омська, фізик-ядерник за освітою. Працював в Москві начальником відділу ІТ в приватних компаніях. З травня 2014 року керував Координаційним центром допомоги «Новоросії» матеріально-технічне забезпечення, збір фінансової допомоги). З осені 2014 року — в батальйоні «Призрак». В окупований Алчевськ прибув у складі т.зв. «добровольчого комуністичного загону», який на той момент складався з шістнадцяти осіб. У батальйоні «Призрак» координував діяльність як іноземних найманців, зокрема громадян Італії, так і вербувальних центрів, що розташовані на території країн ЄС. В Італії відомий на псевдо «команданте Марков», як людина, що контролювала фінансову допомогу, яка збиралася на потреби терористів «ЛНР». Примітно, що батальйон Маркова оперує в районі т.зв. «Бахмутської траси». Цей напрямок вважають одним з каналів переміщення контрафактних товарів з території самопроголошеної «ЛНР» на територію України.

Маркова поховали на на Алеї Слави на Західному кладовищі Алчевська, поруч з першим ватажком батальйону «Призрак» Олексієм Мозговим. На церемонії прощання були присутні ватажок «Союзу добровольців Донбасу» Олександр Бородай, командир бригади «народної міліції ЛНР» Петро Бірюков та самопроголошений «голова громадської палати ЛНР» Олексій Карякін.

Зверну увагу на присутності Олексія Карякіна на церемонії прощання.

Нагадаю, 2 червня 2014, за офіційною версією терористів «ЛНР», в результаті авіаудару українських ВПС по будівлі Луганської обласної державної адміністрації загинув Олександр Гізай. Олександр Гізай — ветеран Афганістану,керівник військово-патріотичного об'єднання «Каскад», історик — був прихильником самопроголошеної «ЛНР». За інформацією аналітичного відділу ГІ «Права Справа» Гізай розкрив оборудки Болотова, якому висунули звинувачення в фінансових махінаціях. О.Гізаю стало відомо про крадіжку Болотовим та його оточенням (О. Карякін та Г. Ципкалов) грошей,які були передані російськими кураторами лідерам луганської «русской весны» для організації антиурядових виступів на теренах Луганської області. Вибух під ОДА був використаний Болотовим та його оточенням для прикриття факту фізичної ліквідації лідера опозиції. Варто зазначити, що Гізай міг і розглядався російськими кураторами,як один з реальних ватажків «ЛНР»,навколо якого гуртувалися ветерани Афганістану та силових структур.

Варто зауважити, що буквально за 20 хвилин до авіаудару Карякін разом з Геннадієм Ципкаловим виїхали на склад зброї в Олександрівку (що входить до складу Луганська). Йдеться про те, що Карякін і Ципкалов створювали собі алібі на момент фізичної ліквідації Гізая. Показово, що у листопаді 2015 року Карякін підтримав і був одним з ініціатарорів клопотання про присвоєння Луганському коледжу автосервісу імені Олександра Гізая.

27 січня 2017 року російські змі повідомили про смерть в Москві ватажка бойовиків «ЛНР» Валерія Болотова. Олексій Карякін, найближчий так би мовити «соратник по боротьбі», розповів, що Болотов скаржився на стан здоров'я. На серце. «Останнім часом він приймав ліки. У якийсь момент серце не витримало»,- повідомив він.

29 січня 2017 року аналітичний відділ ГІ «Права Справа» отримує інформацію, що смерть Болотова — це банальне вбивство, замасковане під серцевий напад. Окремо підкреслюється, що інформація, яку поширювали напередодні, що він перебував у стані перманентного психічного тиску і був пригнічений, не відповідала дійсності. Навпаки, останні заяви Болотова свідчили, що у нього були певні плани на майбутнє, пов'язані із поверненням в «ЛНР».

За інформацією місцевих джерел ГІ «Права Справа», останнім з ким зустрічався Болотов був Олексій Карякін та ще одна особа. Інформація передається співробітникам українських спеціальних служб і оприлюднюється у засобах масової інформації.

Свого часу аналітичному відділу ГІ «Права Справа» вдалося просунути інформацію, що Болотов виїхав з Луганська з 20 мільйонами доларів, але «забув» поділитися зі своїми поплічниками. Серед поплічників Болотова, з якими він «забув» розрахуватися- Олексій Карякін.

31 січня 2017 року, вдова ватажка бойовиків Олена Болотова, яка до цього практично уникала коментарів, заявила, що її чоловік помер незабаром після того, як випив чашку кави в одному з московських кафе під час ділової зустрічі. За її словами, напередодні смерті Болотов зустрічався з двома чоловіками в кафе «Червона машина» в будівлі Льодового палацу ЦСКА. Коли Болотов повернувся після цієї зустрічі додому, через деякий час він поскаржився дружині, що йому стало погано.

На відміну від Карякіна, який заявляв про проблеми зі здоров'єм у Болотова, вдова зауважила, що її чоловік на своє здоров'я ніколи не скаржився, і вони ніколи не зверталися до медичного закладу ні в Україні, ні в РФ.

Лише після заяв вдови Болотова про отруєння її чоловіка, російський телеканал Лайф повідомив, що чоловіки, з якими зустрічався Болотов-це Олексій Карякін і людина на псевдо Санич.

Пізніше, з посиланням на джерело у правоохоронних органах РФ, з'явилося повідомлення про те, що явного інфаркту у Болотова за результатами розтину не було. Але, начебто, у нього були виявлені в судинах невеликі атеросклеротичні бляшки, які начебто могли спровокувати серцеву недостатність.

Варто зауважити, що ще в травні 2016 року аналітичний відділ «Права Справа» оприлюднив інформацію про плани російських кураторів щодо «зачистки» опозиційно налаштованих лідерів бойовиків. За інформацією аналітиків огранізації, так звана вимушена міграція Олексія Карякіна була пов'язана з тим, що спецслужби «ЛНР» намагалися через нього нейтралізувати найближче оточення Болотова з метою дискредитації його майбутнього політичного руху і підготовки фізичного усунення останнього.

Звертає на себе увагу той факт, що як і у випадку з Гізаєм, саме за ініціативи голови «громадської палати ЛНР» Карякіна в центрі Луганська, на площі Героїв Великої Вітчизняної війни, встановили бюст першому ватажку терористів «ЛНР» Валерію Болотову.

24 травня 2020 року у Луганському СІЗО за адресою вул. 23-тя Лінія, 4 помер колишній комбат батальйону «Призрак» Олександр Костін ( псевдо «Август»). Після провального для терористів «ЛНР» наступу біля Санжарівки Костін виїхав на територію РФ для лікування. За інформацією місцевих джерел «Права Справа» Костін вивіз з собою на територію РФ велику суму грошей. Лише за операцію на серці, за інформацією місцевих джерел, Костін заплатив російським лікарям близько 50 тис доларів. В серпні 2018 року Костін повернувся в «ЛНР». Повернувся він під особисті гарантії Олексія Карякіна і Віталія Кисельова ( псевдо «Комуніст»). А вже у жовтні 2018 року Костін був заарештований спецслужбами «ЛНР», звинувачений у нападі 8.05.2014 на сім'ю Бурихіних. 20.02.2020 засуджений до 14 років ув'язнення.

Підсумовуючи, хотів би зауважити, що всі загиблі мали пряме чи опосередковане відношення до фінансових оборудок Карякіна, або контролювали певні фінансові потоки.

Стосовно самого Карякіна, зауважу, що він старанно копіює манеру поведінки своїх ідейних вчителів з числа співробітників органів державної безпеки-сспочатку лідер опозиції усувається, в його загибелі звинувачуються зовнішні вороги, а потім пам'ять загиблого увічнюється в назвах вулиць і учбових закладів.

Довідка.

Олексій Карякін народився 7 квітня 1980 року в місті Стаханов Луганської області. Закінчив Стахановський технікум за спеціальністю «технічне обслуговування та ремонт автомобілів». У квітні 2014 року О. Карякін активно брав участь в акціях «русской весны» в місті Стаханові, потім переїхав до Луганська. 5 квітня 2014 року разом з ще п'ятьма бойовиками був затриманий і поміщений до Луганського СІЗО, однак незабаром, після штурму Луганського СБУ групою проросійських радикалів, вийшов на свободу. 18 травня 2014 року обраний головою «парламенту» так званої «Луганської народної республіки». 25 березня 2016 року депутати «народної ради ЛНР» проголосували за звільнення Олексія Карякіна з посади голови «парламенту». Офіційна причина – «у зв'язку з „неналежною організацією роботи «народної ради». Після цього він виїжджає в РФ.

Припускається, що О. Карякін міг бути завербований російськими спецслужбами під час керівництва міським відділом СБУ в м. Стаханов Л. Пасечника.