Ми співчуваємо морякам екіпажу суховантажу Arvin, який затонув 17 січня в Чорному морі біля узбережжя Туреччини. Поки немає офіційних висновків комісії з розслідування, я не хочу заглиблюватись у технічні подробиці аварії, і сподіваюсь, що пошукова операція завершиться успішно. Разом з тим, ситуацію ускладнює те, що Україна досі не ратифікувала конвенцію MLC 2006.
Україна – єдина з країн чорноморського басейну, яка досі не приєдналась до Конвенції про працю в морському судноплавстві 2006 року (Maritime Labour Convention (MLC) 2006). Конвенція з 2019 року знаходиться на розгляді в Офісі Президента України, і вона досі не ратифікована, а українські моряки, які за чисельністю входять у світову п'ятірку, продовжують страждати.
Моряки з затонулого Arvin після повернення до України лишаються сам на сам зі своїми проблемами – моряки втратили гроші, матеріальні цінності, потребують лікування. Але оскільки ми досі не приєднались до конвенції MLC 2006, Україна не має підстав вимагати від судновласника компенсувати ці витрати.
Насправді, якби конвенція була ратифікована, то українські моряки взагалі не мали би шансів потрапити на настільки старе судно, яке знаходилось в поганому технічному стані, і, до того ж, взагалі не призначене для зимових переходів через Чорне море напряму. У такому випадку крюінгова компанія на території України несла би пряму відповідальність за тих моряків, яких вона відправляє у рейс. І сама крюінгова компанія пересвідчувалася би, що умови роботи моряків, відпочинку, оплати праці, відповідає вимогам цієї конвенції.
Тож підписання Конвенції про працю в морському судноплавстві – це не лише про адекватність умов праці моряків, а про найголовніше – життя та здоров'я моряків та безпеку судноплавства.
