У своєму переможному поході Азією найвідоміший грек дібрався до Фергани. Подивився на блакитну Сирдар'ю, і сказав:
- Задовбали скіфи, задовбали перси, задовбали ці постійні стреси!
Задовбали перси, задовбали скіфи! І так вже напишуть про мене гарні міфи!
- Агов, як там називається це захоплене місто?
- Худжанд!
- Віднині це – Александрія Есхата!
З будиночку поряд висовується голова прото-укра:
- Хлопче! Ти начебто не моSкаль! Ну яка це Ес-хата? Як мінімум Ем-хата, а ось там, на пагорбі – ХХL-хати є!
- Це хто такий борзий? — Олександр здивовано питає у провідників.
- Обережніше, великий! Це один із прото-укрів!
- Ох! Це ті, хто викопали Чорне море і побудували Салохендж! (пауза)
Шановний! Александрія Есхата – означає «крайня»!
- Крайня? Ти що, вже чергу з Александрій побудував? Може, ти ще й комуняка?
- Кому – няка? Ні, нікому не няка! — До своїх воїнів, тихо — Та ну нафіг, пішли краще в Індію!
P.S. Іронія: комуняки таки прийшли в Худжанд, і перейменували його на Ленінабад. Протоукрів на них не знайшлося 
