Європа дедалі більше стає нео-соціалістичною.
І за риторикою і за політиками.
Але входити в період нео-соціалізму з розвинутим громадянським суспільством, стійкими і інклюзивними інституціями і сильною економікою легше.
Польща, Чехія встигли провести ключові економічні реформи ще до входження в ЄС. Болгарія, Угорщина не встигли.
Якщо Україна зараз обере шлях, який все більше домінує у Верховній Раді, шлях, який відстоює пан Гетманцев у своїх творах, інтерв"ю і діях, то Україна залишатиметься бідною країною з високою часткою держави в економіці, низьким рівнем життя і високим рівнем патерналізму.
Немає іншого шляху для України, крім того, щоб чесно сказати народу:
Буде бідність. Як наслідок війни, слабкості нашої економіки і популізму. На кілька років нам доведеться скоротити державні витрати. Будуть нижчими соціальні стандарти.
Але ми маємо використати цей час для того, щоб:
1. Суттєво переосмислити роль держави. Компактна держава-сервіс, все що можливо — скрипти чи аутсорсинг функцій. Перерозподіл публічних фінансів — не вище за 30% від ВВП. Тотальна дерегуляція, приватизація (за виключенням елементів безпеки). Безпека — пріоритет, але разом із західними партнерами
2. Максимум свобод для бізнесу на 3 роки і чітка перспектива збереження позиції найвільнішої економіки після.
3. Людина (точніше, домогосподарство) — в центрі опіки держави. Але це означає не те, що держава забезпечує. А те, що держава надає можливості: перенавчання, державне замовлення, соціальна робота (і інший аутсорсинг). Тобто людина має взяти на себе турботу про добробут родини, її медичне забезпечення, освіту. А держава буде дбати лише про тих, хто не може себе забезпечити.
4. Будувати нове. Нову інфраструктуру, міста, інституції, бізнес-моделі, виробництва. В кожній сфері пріоритет інноваційним підходам, винахідникам, проривним рішенням або принаймні просто сучасним. Ми більше не маємо права наздоганяти. Ми — як і з цінностями, Майданами, сміливістю — маємо стати лідерами світу у чинному фазовому переході.
Такі політично привабливі тези про "дбати про пенсіонерів", "роль профспілок", "соціальна економіка" є руйнівними для України, нашого суспільства і економіки.
Ми маємо чітко довести Заходу чому і яка нам потрібна допомога (сильна капіталістична економіка поруч з росією — в спільних інтересах), довести як ми реалізуємо її в некорупційний спосіб.
А для цього план Модернізації України має будуватися спільно: Міжнародні партнери — Уряд України — бізнес України (як суб'єктивізована частина громадянського суспільства яка відповідатиме за реалізацію плана).
Але головне станом на зараз: змінити домінуючу риторику і політику.
Соціальні стандарти є відображенням розвитку економіки.
Спочатку економічне зростання — потім підвищення соціального рівня і надання державі більших соціальних функцій.
А економічне зростання можливе лише за умов максимальних економічних свобод.
