Доповідь на слуханні у Верховній Раді
Шановне товариство,
1. ВВП України суттєво знизився порівняно з 1990 роком. На той момент ВВП на душу населення в Україні, Південній Кореї, Росії, Польщі, Аргентині було майже однаковим.
Через 25 років Україна суттєво погіршила показник, в той час як перелічені країни збільшили його в 3-5 разів.
Причина: постійна декларація лідерів про рятування країни, що насправді є нічим іншим, як рятування корупційно-олігархічної радянської структури економіки і перерозподілу державного бюджету.
2. Розвиток підприємництва, зокрема малого та середнього бізнесу, залежить від відновлення довіри до органів влади і чітких перспектив модернізації економіки.
- На поточний момент за Індексом верховенства права Україна займає 84 місце у світі поруч з Угандою.
- За Індексом корупції — 144 місце, поруч з Центрально-африканською республікою.
- За рейтингом Economic Freedom — 162 місце у групі країн з пригніченою економікою поруч з Болівією та Анголою (і показник знижується!).
3. Відновлення Довіри передбачає встановлення прозорих «правил гри» і фіксація їх в межах горизонту планування (3-5 років).
4. Ключові рішення по встановленню ліберальних «правил гри»:
- судова реформа і взагалі реформа системи справедливості в країні
- дерегуляція
- електронні державні закупівлі (єдина реформа, що може вважатися як успішна)
- забезпечення доступу до здешевлених фінансових ресурсів
- податкова реформа і в цілому бюджетна реформа
- реформа митниці.
І важливо — реформи мають бути інтегрованими!
5. Але на прикладі дерегуляції, ситуації на митниці та численних спроб провести податкову реформу, ми бачимо як остаточно руйнується довіра і погіршуються очікування по ситуації.
Дві дихотомії, в яких приймаються рішення щодо реформ:
- збереження або розвиток
- патерналізм і контроль або довіра і відповідальна свобода
Нажаль, податкова реформа, що виходить з позиції відсутності культури сплати податків та необхідності наповнювати бюджет слугує руйнації країни.
Перекладання рішень на наступні уряди — це те, як ми живемо 25 років.
Єдиний спосіб сформувати культуру — це відмовитися від тотального контролю.
Єдиний спосіб заохотити інвесторів і споживачів — знизити податки.
Податкова реформа має забезпечити мінімальне податкове навантаження (не більше 20% на ФОП) і мінімальну дискрецію (зокрема, перехід до інноваційного податку з розподіленого прибутку).
Натомість маємо 724 постанову, що фактично зупинила розмитнення.
Те саме в дерегуляції. В судовій реформі. В реформі нафтогазу. В реформі пенсійної системи.
6. Щодо доступу до фінансових ресурсів. Необхідне створення Фонду розвитку МСБ для:
а) надання сервісних послуг МСБ (ІТ, юридичне та бухгалтерське супроводження тощо);
б) надання доступу до проектного фінансування за європейськими ставками;
в) консолідація бізнесів, зокрема в питаннях експорту продукції та послуг. Проектний комітет Фонду має бути незалежним і забезпечувати прозорість прийняття рішень про фінансування.
Це також сприятиме кооперації на рівні мікро бізнесу і зайнятості десятків тисяч чиновників, працівників ДВФ та пенсійного фонду, що мають бути відпущені на волю з державної служби.
Два питання ми маємо задавати собі щодо реформ, які пропонуються:
- Чи сприяє пропозиція розвитку, принциповій зміні системи а не консервує її
- Чи сприяє пропозиція формуванню довіри до органів влади у стратегічній перспективі?
Якщо принаймні на одне запитання відповідь негативна — це антиреформа, що суперечить стратегічній меті модернізації України
Не рятування, а модернізація. Кардинальні рішення у всіх перелічених сферах.
Нам потрібний професійний уряд, який бере на себе лідерство і шукає шляхи для модернізації а не пояснює її неможливість.
Україна має стати найпривабливішим місцем для ведення бізнесу в Європі.
Маємо позбутися всього, що не відповідає цій меті.
