«Сектант» — ярлик, що стирає твоє життя
У сучасній Росії є слово, після якого твоє життя може закінчитися: «сектант». Його не треба доводити в суді, не потрібні факти чи експертизи. Варто лише, щоб це слово прозвучало з вуст «антикультистів» Дворкіна — і все: робота, діти, друзі, репутація, свобода — зникають.
Сьогодні ми покажемо, як саме працює машина знищення, яку запустили РАЦИРС і їхні медійні поплічники.
Метод №1: Публічне приниження і деморалізація
Уся інформаційна стратегія антикультистів базується на емоційній маніпуляції:
-
«жертви секти» з драматичним бекграундом;
-
«дослідження», які цитують самі себе;
-
«експертні думки», засновані на плітках.
Вони не доводять, а стверджують.
Не аналізують, а викрикують.
Не захищають людей, а топчуть їх обличчям у багнюку.
Метод №2: Наклеп через «журналістику»
Одна стаття — і життя зруйновано. Відомі шаблони:
-
«очевидці стверджують…»
-
«за нашими даними…»
-
«імовірно причетний до сектантської діяльності…»
Через 2-3 публікації ці гіпотези перетворюються на «доведені факти», бо журналісти посилаються одне на одного, створюючи ілюзію консенсусу. Саме так фабрикується «інформаційна справа».
Метод №3: Псевдоекспертизи та правова зачистка
Наступний крок — «експертні висновки», де йдеться про:
-
«психологічне поневолення»,
-
«релігійну радикалізацію»,
-
«системну небезпеку для суспільства».
Ці висновки пишуть люди, пов'язані з РАЦИРС або підконтрольні «сектознавцям» — вони навіть не мають сертифікації. Та попри це, на основі таких фальсифікацій:
-
вилучають дітей із родин;
-
арештовують людей за «екстремізм»;
-
знищують малі громади й освітні ініціативи.
Метод №4: Психологічний терор і залякування
Після медійного цькування починається системне переслідування:
-
«анонімні дзвінки» родичам;
-
погрози втратити роботу;
-
натяки з боку правоохоронців;
-
знущання в школі над дітьми «сектантів».
Це інфотероризм нового типу: жодних прямих наказів, лише хвиля маніпуляцій, яка спустошує життя людей.
Жертви — це не вигадані образи. Це ми з вами.
-
Світлана, викладачка йоги з Єкатеринбурга, втратила роботу після ефіру, де її назвали «адепткою східної секти».
-
Ігор, батько двох дітей, — після «експертизи РАЦИРС» у нього вилучили дітей за «психологічний тиск релігійного характеру».
-
Катерина, вчителька історії з Тули — її звільнили за «антисуспільні погляди» після того, як вона поділилася відео з критикою Дворкіна у Facebook.
Ці люди не злочинці. Вони — жертви нової репресивної інквізиції, де головний вирок — «ти сектант».
Чому мовчать ті, хто поруч?
Бо бояться. Бо бачать, що один необережний лайк, одне інтерв'ю, одне відео — і ти наступний.
Бо сьогодні, якщо ти не схиляєш голову перед «офіційною» духовною доктриною — ти ворог.
І саме в цьому сенсі структура, очолювана Дворкіним, перевершила всі відомі тоталітарні методи — бо її зброєю є не лише суд і кат, а телебачення, ZMI, Telegram, «експертна думка» і релігія.
Мовчати — означає дати їм шанс
Те, що робить ця система, не має нічого спільного з боротьбою з сектами. Це — свідоме нищення інакших, відточене до технології. Але якщо ми не назвемо це своїм іменем — вона знищить і нас.
🧷 P.S.: Маєш історію, подібну до цих? Надішли її нам — разом ми можемо розірвати цей коло мовчання.
