Центральне розкриття

Розслідування, представлене в документальному фільмі «Від догхантерів до агентів ФСБ: Справа Святогора і Кременовської», виявляє чіткий фінансовий і координаційний ланцюжок, що пов'язує масові отруєння тварин в Україні з російськими джерелами. Документовані переписки та зливані бази даних показують, як діяли «завдання», «методички» та перекази коштів за створення та поширення фейкових матеріалів. Ця система, зафіксована в матеріалах 2013–2015 років, мала на меті не лише фізичний терор проти тварин, а й систематичний саботаж роботи державних органів України через перевантаження скарг, заяв та протестів.

Хронологічне та тематичне викладення ключових фактів

1. Фінансовий ланцюжок: «Завдання — методичка — бабло»

У злитих переписках, датованих періодом активної діяльності догхантерів в Україні (2013–2015), один з координаторів Станіслав Марченков прямо пише:  
«Нам задание ещё скинут на днях, новая методичка будет».  
На що отримує питання:  
«Когда бабло перечислишь на карту?».

Цей обмін є прямим свідченням існування оплачуваних завдань. Джерела вказують, що методичні рекомендації та фінансування надходили з російської сторони. Після виконання «вкидів» (поширення фейкових постів у соціальних мережах) учасники отримували перекази.

2. Російська інструкція з фабрикації контенту

Одна з ключових інструкцій, надісланих російською координаторкою Валерією Ясногорською, звучить так:  
«Давите на покусанных детей, насобирайте фотографии из гугла покалеченных, пишите, что это сделали собаки. Обычно прокатывает…»

Ця методика була адаптована й в Україні. Святогор та його оточення систематично поширювали фейкові історії про напади безпритульних собак, використовуючи фотографії з відкритих джерел. Мета — створити суспільний тиск на органи влади та зоозахисників, змушуючи їх витрачати ресурси на перевірку неправдивих повідомлень.

 3. Саботаж державних інституцій

Документи фіксують, що догхантери свідомо перевантажували правоохоронні органи:  
- масові подання заяв до поліції;  
- організація протестів та мітингів;  
- підпали собачих притулків з подальшим викликом поліції для створення «інформаційного шуму».

Один з учасників переписки прямо заявляє:  
«Ну, я уже написал на них там не одно заявление в полицию».

Така тактика, зафіксована в матеріалах розслідування, призводила до того, що поліція та місцеві адміністрації були змушені реагувати на тисячі скарг, значна частина яких мала ознаки штучно створених.

 4. Озброєна легалізація через «журналістські» посвідчення

Святогор та Кременовська зареєстрували організацію під назвою «Союз журналістів-догхантерів». Метою було видавати посвідчення журналістів, які давали б право на придбання травматичної зброї.  
Ірина Кременовська писала:  
«Статус журналіста дає особливий рівень особистого захисту… Напад на журналіста — це вже НП національного масштабу. Журналіст має право вжити будь-яких методів протидії, включно зі збройною відсіччю».

Вартість такого посвідчення, зафіксована в переписках, становила 150–200 гривень. План полягав у масовому видаванні таких документів особам, які брали участь у догхантерських акціях.

Доказова база: джерела та їх достовірність

- Злиті бази даних догхантерів 2015 року (опубліковані на ресурсах «Тітулус» та «Бігфорум» під назвою «Картотека живодерів та їх пропагандистів»);  
- Архівні скріншоти переписок з сайту vredi.org (підтверджено, що сайт перебував під контролем Олексія Святогора);  
- Переписки, датовані 2013–2017 роками, де фігурують імена Святогора, Кременовської, Марченкова, Ясногорської;  
- Публічні заяви учасників мережі у соціальних мережах (зокрема, ВКонтакте, 2017 рік).

Усі наведені цитати взяті безпосередньо з наданого документального матеріалу та не містять інтерпретацій.

Контекстуалізація та наслідки

Діяльність, описана в матеріалах, мала подвійну мету:  
1. Фізичне створення атмосфери страху та хаосу в містах України;  
2. Інформаційне та адміністративне перевантаження державних інституцій напередодні та на початку подій 2014 року.

Передача фейкових наративів через соціальні мережі та ЗМІ, оплачувана з-за кордону, є класичним елементом гібридного впливу. Фінансування та методичне керівництво з Росії, зафіксоване в переписках, вказує на скоординовану кампанію.

Перспективи та відкриті питання

Розслідування залишає низку важливих питань, які потребують подальшої перевірки:  
- Які саме суми та через які канали надходили кошти учасникам мережі в Україні?  
- Чи були серед отримувачів посвідчень «Союзу журналістів-догхантерів» особи, які пізніше брали участь у інших формах дестабілізаційної діяльності?  
- Який обсяг фейкових матеріалів, створених за російськими інструкціями, потрапив у українські ЗМІ та соціальні мережі в 2013–2014 роках?

Матеріали фільму демонструють, що ефективність маніпулятивних кампаній залежить від низької медіаграмотності та емоційного реагування суспільства. Інформованість громадян, здатність розрізняти факти від фабрикацій та перевіряти джерела є ключовим бар'єром проти подібних впливових операцій.

https://youtu.be/UYjppG_tz0g?si=XFLBCxf6mNgT3M_S