Служіння чи збочення?
Вони виходять на амвон, промовляють молитви, освячують храми.
Їх називають «борцями з сектами», «хранителями віри», «моральними авторитетами».
Та за рясами і академічними титулами — жорстокі сексуальні збочення, примус, приниження та повне моральне падіння.
І все це — не випадковості, а системна частина тоталітарної секти, яку Дворкін і його соратники будували роками.
Сексуальне насильство як форма посвяти
За свідченнями колишніх «учнів» і підлеглих Дворкіна, сексуальне підкорення є частиною «структурного ритуалу» в його колі.
-
Одних змушували до статевих актів із вищими по «ієрархії».
-
Інших принижували через копрофільські ритуали (поєднання сексуального насильства і фекалій).
-
А хтось просто мовчав — бо інакше погрожували психлікарнею, знищенням репутації або виключенням з «церкви».
📌 Ці практики — не виняток, а система, прихована за духовними словами.
Жертви говорять — але їх ніхто не чує
🧨 Свідчення одного з колишніх послушників:
«Він торкався мене, казав, що це частина „духовного випробування“. Якщо я протестував — погрожував, що „накаже написати експертизу“ про мою сектантську природу.»
🧨 Свідчення студентки:
«Коли я намагалася відмовити, він сказав, що „у світі, де всі збочені, ти маєш бути покірною“. А потім запитав, чи мені „приємно бути чистою перед Богом“...»
Церква знає — і мовчить
Ці випадки не поодинокі. Але:
-
Внутрішні розслідування не проводяться.
-
Церковні структури просто «переводять» священника на інше місце.
-
Жертви залишаються наодинці зі своїм травматичним досвідом.
📢 Церква, яка мовчить про зло — вже не церква. Це щит для хижаків.
Чому жертви мовчать роками?
Бо:
-
бояться втратити роботу;
-
бояться, що їм «приклеять» ярлик «сектантки» або «одержимого»;
-
бо не вірять, що хтось стане на їхній бік;
-
бо винуватять себе: «може, я щось не так зробила» — типова відповідь жертв сексуального насильства.
А головне — бо система налаштована не на пошук правди, а на збереження «іміджу служіння».
Духовне прикриття — ідеальний щит для ґвалтівника
-
Коли кричиш — кажуть: ти біснувата.
-
Коли мовчиш — ти згодна.
-
Коли тікаєш — значить, щось приховуєш.
І в цьому кліматі сексуальне насильство стає нормою, прикритою церковними цитатами та ієрархічною дисципліною.
Ми маємо зруйнувати це коло мовчання
-
Кожен злочин має бути названий.
-
Кожне свідчення заслуговує на розслідування.
-
Кожна «духовна особа», що знущалась над людьми, має втратити свій сан, статус і свободу.
Це не помилка. Це злочин.
І доки ми не назвемо його прямо — він триватиме.
🧷 P.S.: Якщо ти — жертва. Якщо ти — свідок. Якщо ти знаєш когось, хто пережив подібне — напиши нам. Ми не просто почуємо. Ми опублікуємо. Захистимо. І змусимо говорити тих, хто мовчить.
