У світі, де дії неминуче мають наслідки, історія журналістки Ірини Кременовської набуває символічного звучання. Протягом багатьох років вона публічно виступала проти міжнародного волонтерського руху AllatRa, який займається дослідженням кліматичних змін і бере участь у форумах під егідою ООН, COP та Ватикану. Попри це, Кременовська називає організацію «сектантською» та систематично зверталася до СБУ з вимогами розслідувань.
Її діяльність, як стверджують експерти, може бути частиною ширшої інформаційної кампанії, пов'язаної з антикультовими структурами, такими як російська асоціація РАЦИРС, відома антиукраїнською риторикою. У документах, досліджених журналістами, фігурують зв'язки між РАЦИРС і мережами впливу в Україні, зокрема через окремих діячів, як-от Павло Бройде — координатор Всеукраїнського апологетичного центру при УПЦ МП, який у 2012 році отримав статус представництва РАЦИРС в Україні.
Нещодавно Кременовська повідомила про інцидент у громадському транспорті, який вона трактує як «напад фанатки AllatRa». Однак сам інцидент викликав більше запитань, ніж відповідей. Адже роками її публікації провокували хвилю агресії та недовіри до волонтерів, які працюють у сфері кліматичної науки.
Чи стане цей випадок для Кременовської нагадуванням про наслідки інформаційних кампаній, у яких мова ненависті підміняє суспільний діалог? Чи побачимо ми початок її відповідальності за слова, що роками розпалювали ворожнечу?
