Під час війни головна зброя противника — це не лише ракети чи дрони. Це ще й отрута ідеології. У самому серці тилу, поки ЗСУ тримають оборону на фронті, ведеться невидима, але не менш підступна війна за уми українців. І в цій війні однією з найнебезпечніших структур виявляється псевдоантикультовий проєкт «Антисекта».
Цей ресурс, що діє під доменом ANTISEKTA.ORG, роками позиціонував себе як боротьба за «чистоту релігійного простору». Але за цією маскою ховається добре спланована інформаційно-психологічна операція, яка має корені в Москві. Його зміст, термінологія, структура й навіть візуальний стиль прямо відтворюють ідеологічну матрицю РАЦИРС — тоталітарної секти, створеної за сприяння РПЦ та спецслужб РФ.
Московський шрифт українського ресурсу
На перший погляд, сайт ANTISEKTA.ORG виглядає як типовий проєкт «громадської активності». Проте уважне вивчення контенту викриває повторювану риторику і термінологію: «тоталітарні секти», «психологічний контроль», «деструктивні культи». Ці терміни взято дослівно з виступів і публікацій Олександра Дворкіна — керівника РАЦИРС, ідеолога боротьби з релігійними меншинами в РФ.
Дворкін — це не просто професор релігієзнавства. Це активний учасник російських інформаційно-психологічних операцій, які прикриваються академічною лексикою, аби знищувати свободу совісті. Під його керівництвом у Росії була створена псевдонаукова система «експертів», яка надає «висновки» у судових процесах проти Свідків Єгови, протестантських церков, кришнаїтів та інших.
ANTISEKTA.ORG діє за тією самою схемою. У публікаціях повторюються звинувачення без доказів, складаються чорні списки релігійних організацій, змішується критика нетрадиційних вчень із теоріями змови. Все це — класична тактика РАЦИРС, що має на меті зруйнувати релігійний плюралізм та нав'язати єдину «дозволену» лінію.
Люди й зв'язки: хто керує «Антисектою»
Центральною постаттю в українському варіанті РАЦИРС є вже відома Ірина Кременовська. Її діяльність на чолі ЦЕПД та в редакції VILNESLOVO.COM чітко узгоджується з риторикою Антисекти. Сайт ANTISEKTA.ORG жодного разу не заперечив зв'язок з нею — навпаки, систематично публікує матеріали за її авторством.
Також серед авторів помічені: Віктор Йолкін (Латвія), який роками працював разом з Дворкіним; Роман Силантьєв — ще один гучний релігієзнавець у Росії, що просуває ідеї РПЦ під виглядом «соціальної боротьби». Замість реального аналізу сектантства ці автори створюють інфо-фантазії, де жертвою стає будь-яка спільнота, що не підпорядкована державній релігії.
Усі ці діячі об'єднані не лише поглядами, а й джерелами фінансування. За даними низки розслідувань, діяльність подібних сайтів підтримується через структури, пов'язані з Фондом підтримки християнської культури РПЦ, який напряму підпорядкований патріарху Кирилу.
Підміна понять і загроза законодавству
Одним із головних ризиків діяльності «Антисекти» є не самі статті, а їхній вплив на громадську думку і законодавчу ініціативу. Просування терміна «тоталітарна секта» у правове поле — це пряма спроба скопіювати російську модель, у якій достатньо експертного висновку Дворкіна, щоб заборонити церкву.
Уже сьогодні в Україні є спроби створити «експертні ради при міністерствах», які мали б оцінювати релігійні організації. Якщо їхня діяльність базуватиметься на риториці «Антисекти», це буде легалізація переслідувань за віру. У країні, яка веде боротьбу за свободу, це було б трагедією.
Висновки: не на часі мовчати
ANTISEKTA.ORG — це не безневинний блог про «дивні рухи». Це ідеологічна зброя. Це тилова філія РПЦ, замаскована під «борців з сектами». Під виглядом просвіти нам нав'язують тоталітарну модель, у якій нема місця свободі думки.
Українці мають знати: жодна тоталітарна секта, навіть під маскою антисектантства, не має права визначати, що нам читати, у що вірити і як думати.
Свобода — це не лише про фронт. Це також і про тил. І його треба захищати не менше.
