Славнозвісним проектом закону 5600 (відтепер № 1914-IX), крім багатьох інших «ресурсних» норм, одним формулюванням уточнено підставу для проведення позапланової перевірки органами ДПС визначену підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу (ПКУ).
 
Попередня редакція цього підпункту передбачала підставу для проведення позапланової перевірки, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у разі якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження протягом 15 робочих днів на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.
 
Тепер, згідно № 1914-IX, положення цього підпункту після слова «податкового» доповнюються словами «законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
 
Можна сприймати ці уточнення як формальність, адже згідно ПКУ контролюючі органи і так вживають заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, а закон про запобігання легалізації цілком підпадає під інше, не врегульоване цим Кодексом законодавство. Єдине, що саме з цих підстав податківці не проводили окремих позапланових перевірок, оскільки за результатами такої перевірки може бути лише довідка, а не акт перевірки, бо відсутні донарахування. Підрозділи боротьби з відмиванням ДПС, шляхом описування певних ланцюгів, обмежувались довідками без проведення перевірок, які потім передавались правоохоронцям.
 
Але, таке наче невинне коригування закону в дійсності може спричинити хвилю (лавину) негативних наслідків, в першу чергу, для бізнесу, а так само і для податківців.
 
Для розуміння глибини майбутньої проблеми бажано звернути увагу на акт Кабміну від 12 травня 2021 р. № 435-р — це розпорядження, яким затверджено основні напрями розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в Україні на період до 2023 року та плану заходів щодо їх реалізації. В плані заходів, серед іншого, таким суб'єктам, як: Національна поліція, Держфінмоніторинг, СБУ (за згодою), Офіс Генерального прокурора (за згодою), ДПС, ДФС та Бюро економічної безпеки доручено виявлення та припинення протиправної діяльності «конвертаційних центрів» і підприємств, діяльність яких має ознаки фіктивності (зокрема з використанням механізмів «транзиту», «скруток» та «зустрічних потоків»), задіяних у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму, а також здійснення заходів з припинення їх діяльності. Одразу дивує така непродумана формалізація Урядом термінів: «транзит», «скрутка» та «зустрічний потік» у визначенні завдань для правоохоронних органів, адже за відсутності бодай яких нормативних обрисів цих термінів, це лише породить чергове «полювання на відьом».
 
Діючий кримінальний процесуальний кодекс не містить прав слідчого призначати позапланові перевірки, з огляду на що, податківців оминає тягар у вигляді позапланових перевірок на виконання доручень (постанов, ухвал суду). Конкретизацією внесених змін (5600), разом із планом Кабміну боротьби з легалізацією (435-р), правоохоронцям відкриваються очі на можливість руками податківців, через звичайні інформування, ініціювати позапланові перевірки саме з питань боротьби з легалізацією і вимагати від ДПС складання результатів таких перевірок. Якщо податкові нарахування для інших правоохоронців не представляють інтересу (бо виключна підслідність БЕБ, ДФС), то тепер, можливість брати участь у відпрацюванні контрагентів через умовну боротьбу з легалізацією, для них має неабиякий інтерес, адже 209 ККУ (легалізація) розслідує той, у кого в провадженні предикатний злочин. Це знову про риторичне питання виключної підслідності «економічних» злочинів тільки у БЕБ.
 
За вищевказаних умов, якщо Нацполіція, СБУ, ДБР та інші БЕБУ будуть інформувати ДПС про виявлені ознаки легалізації через «транзит», «скрутку» та «зустрічний потік», останні зобов'язані будуть реагувати та направляти запити до платників податків, і якщо не буде відповіді — вимушені будуть призначати позапланову перевірку з питань легалізації. На виході буде довідка «ні про що», але невжиття цих заходів буде розцінюватись правоохоронцями як прикриття податківцями діяльності суб'єктів причетних до легалізації доходів, що останнім часом ними використовується вельми часто. Вже зараз у листах слідчих та прокурорів (як процесуальних керівників), що направляються згідно ст. 93 КПК, лунають погрози платникам (підприємств-контрагентів) про ініціювання внесення їх до переліку ризикових, а далі розпочнеться «відпрацювання» через боротьбу з легалізацією через «транзит», «скрутку» та «зустрічний потік».
 
Невірне розуміння зі сторони законодавців функціоналу сил та засобів у боротьбі з легалізацією (відмиванням) злочинних доходів перетворює ДПС з сервісної служби на недоправоохоронний орган, адже податкові ревізори не є особами, які уповноважені кваліфікувати злочинність предикатного діяння, виявлення якого є обов'язковою умовою для статті 209 ККУ (легалізація), тому вимушені це робити на свій «хлопський розум». Так ДПС робить хибні висновки, що підміна номенклатури товару (так звана «скрутка») це вже є факт легалізації злочинних доходів, що підприємство з ознаками «фіктивності», а в більшості випадків те, що не знаходиться за податковою адресою – це теж глобальна легалізація. За своїм змістом відмивання (легалізація) — це свідомі дії на приховування злочинного походження доходів (майна), надання вигляду їх легальності. «Скрутка», «транзитер», «зустрічний потік» та навіть «конвертаційний центр», якщо вже вживати ці терміни, – це все засоби мінімізації податкового зобов'язання чи переведення коштів у готівку, мета зовсім інша. Мети легалізації доходів чи майна здебільшого у цих випадках немає. Але Уряд своїм розпорядженням тільки підсилив хибність орієнтирів легалізації і штовхає далі ДПС у прірву невластивих повноважень. На жаль і Держфінмоніторинг підливає олії у вогонь своїми звітами та типовими схемами щодо податкових злочинів як предикату, наприклад, вважають легалізацію коштів «шляхом обготівкування». Якщо підприємство реального сектору має намір перевести кошти у готівку через «конвертаційні центри», відбувається зворотній процес з легального в нелегальний, а не навпаки, як притаманно легалізації. Обіг коштів на рахунках «транзитних» та «фіктивних» підприємств з підміною номенклатури товарів – це нелегальний обіг, який лише супроводжує мету – ухилення від оподаткування, а не легалізацію. Легалізація через податкові злочини може активно відбуватись через венчурні фонди, саме за рахунок протиправного користування звільненням від оподаткування та подальшим вкладення злочинних доходів у легальний бізнес, але таких схем Держфінмоніторинг чомусь не бачить.
 
Для того, щоб якісно сформулювати завдання правоохоронним органам у боротьбі з легалізацією, типові схеми треба складати прокурорам та слідчим на основі судової практики за ст. 209 ККУ. В іншому випадку «теоретики» будуть вважати легалізацією всі операції, які мають будь-який сумнівний характер, що, на жаль, і відбувається на даний час.
 
На додачу фінансовий комітет Верховної Ради вирішив ще один цвях у сервісну функцію ДПС вколотити. Зареєстровано законопроект 6301 від 09.11.2021 року, який зобов'язує ДПС інформувати Держфінмоніторинг про фінансові операції: за результатами аналізу яких виникла підозра, або аналіз яких свідчить про їх вчинення в ході вчинення платниками податків кримінальних правопорушень, які передували легалізації (відмиванню) доходів. Тобто знов за рибу гроші – ревізори ДПС мають стати слідчими, щоб вирізняти ознаки предикатного злочину. Звісно ДПС почне інформувати Держфінмоніторинг про встановлені факти відносин підприємств з тими, хто потрапив до переліку ризикових, вважаючи це легалізацією (хоча внесення до переліку ризикових викликає величезний сумнів у правомірності). А Держфінмоніторинг буде з даного приводу формувати узагальнені матеріали, які направляти у правоохоронні органи для прийняття рішення. Все це буде супроводжуватись постійним «відпрацюванням» бізнесу на виявлення удаваних ознак легалізації.
 
Залишення у ДПС функцій виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, є спотворенням самої боротьби з легалізацією. Краще своєчасно передати ці повноваження новоствореному БЕБ, вимагати від них якісної аналітики щодо схем легалізації, а ДПС дати можливість «видихнути» від правоохоронної функції, бо надалі така «боротьба» обернеться саме проти податківців.