Степан давно помічав, що з його грошима коїться щось дивне. Він міг жити місяцями на дріб'язок у кишені, а потім несподівано знаходити в старій куртці пачку купюр, які, здавалося, ніколи там не лежали. Він вигравав у лотерею, але втрачав квиток. Отримував несподівані премії, але одразу ж платив за ремонт водопроводу в будинку, в якому ніколи не жив.
Але цього разу справа зайшла надто далеко.
До його майстерні зайшов демон.
Це був низенький чоловік у строгому костюмі, з бухгалтерськими книгами під пахвою. Його очі нагадували дві чорні монети, а усмішка виглядала так, ніби її колись списали як податкову пільгу.
— Пане Степане, доброго дня. Я — представник Вищого фінансового управління реальності.
— Чого?
— Дозвольте пояснити.
Демон відчинив книгу. Усередині замість цифр були лише каракулі, що змінювалися щоразу, коли Степан намагався на них глянути.
— Баланс вашого існування не сходиться. Ви заробляєте більше, ніж маєте, витрачаєте гроші, яких не існує, і загалом ведете себе, як казковий персонаж. Але казок у бухгалтерії немає.
— Я не винен, що гроші приходять і йдуть, наче п'яний сусід.
— О, пане Степане, це саме наша проблема. Баланс мусить бути відновлений. Інакше…
Демон театрально перегорнув сторінку.
— Ви станете банкрутом у найгіршому сенсі цього слова. І не лише фінансово.
— А в якому ще?
— Життєво. Ви будете змушені працювати на реальність, щоб відробити борг.
— Тобто… як?
— Наприклад, виконуватимете випадкові робочі обов'язки у світі. Сьогодні — таксист, завтра — трубочист, післязавтра — богомол у цирку. Реальність компенсуватиме ваші витрати через вас же.
— І що мені робити?
— Урівноважити рахунки. Почати з малого: слідувати бюджету, вести облік, не витрачати більше, ніж заробляєте. О, і головне — позбутися зайвих коштів.
— Яких ще зайвих?
Демон витягнув із кишені банківську картку.
— Ось. На ній три мільйони доларів, які ви, схоже, виграли у лотерею два роки тому, але забули про них.
— ЩО?!
— Якщо не витратите їх протягом доби — реальність відбере у вас еквівалент.
— І що мені робити?
— Не знаю. Купіть три мільйони хот-догів. Реальність любить креативні рішення.
І з цими словами демон зник.
А Степан залишився з карткою в руках і 24 годинами на рішення.
— Ну і халепа...
