Андрій Коболєв: чи доречно під час війни збирати гроші на заставу мільйонеру

Останні новини щодо справи ексголови «„Нафтогазу“», викликали неоднозначну реакцію суспільства.  Андрія Коболєва не взяли під арешт, але Апеляційний суд застосував до нього заставу у 229 мільйонів гривень. Тому, публічні та пересічні громадяни, умовно розділились на два табори, ті хто вважають рішення суворим,та ті, хто наполягають на ув'язнені в СІЗО.

Дві сторони справи

В 2019 р «„Газпром“» програв апеляцію проти «„Нафтогазу“» у Стокгольмському суді, й був зобов'язаний виплатити 2.5 млрд доларів українській компанії. Андрій Коболєв в честь перемоги, як один з головних героїв арбітражу, виписав собі премію у розмірі 266 млн доларів.

Коболєв та його юристи принесли країні значну користь, але законодавство було порушено. Слідство посилається на постанову кабміну N 859 10 травня 1999 року, щодо обмежень  преміювання. За квартал можливо виписати  3 посадових оклади керівнику підприємства, за рік 24. На той момент зарплата Коболєва за контрактом  складала 1.04 мільйон  гривень, тобто по законодавству він міг отримати премію  37.4 мільйон гривень.

Що потрібно зрозуміти, в цій справі є етична сторона та юридична. Якщо з юридичної точки зору все досить очевидно, то з етичної не все так однозначно. 

Нардеп Маряна Безуглая вважає ситуацію однобокою, Коболєв вчинив неправильно і  що на прикладі його історії, багато чиновників можуть на протязі повномасштабної війни виписувати собі мільйонні премії.

Собі 260 млн – за гранню етики. Шмигаль, Федоров, Свириденко, Рєзніков та ін. чиновники забезпечили зараз надходження мільярдів допомоги, коштів в Україну, то їм брати сотні мільйонів собі в премії? Сюр. Я про етичну складову, не юридичну".

Виконавчий директор Асоціації Енергоефективні міста України Святослав Павлюк  має іншу думку, він вважає що користь для бюджета України перебільшує ""незначний проступок"", який зробив міністр 

"Просто нагадаю, що першим рішенням стокгольмського арбітражу було відхилення російських вимог за принципом "бери або плати"– десь під 60 мільярдів, які були в контракті 2009 року. Та команда НАКу заробила для бюджету значно більше ніж 3 млрд".

Цінність самого Коболєва в цьому ділі також ставлять під сумнів. Радник міністра фінансів Віталій Ломакович вважає, що справу виграли юристи, а роль екс міністра була лише в ""освоєнні"" грошей. 

Захист та інститут довіри

Адвокати юридичної фірми ""Міллер"", які захищають Коболєва, вважають, що дія постанови не поширюється на випадок визначення розміру премії голові правління, адже це затверджувала Наглядова рада. Також вони тиснуть на етичну сторону, мовляв, він сам повернувся в країну та не працює в НАК, тож не може тиснути на свідків. 

Існує така річ, як інститут репутації, і аргумент що приводять юристи,  може працювати в тому випадку, якщо медійна особа має  достатній кредит довіри. На жаль в українському суспільстві до персони Олексія є недовіра. Згідно з опитуванням громадської думки, проведеним у серпні 2018 року, Андрій Коболєв посів друге місце у списку українських політиків, до яких негативно ставиться населення України. І здається не безпідставно. Військовослужбовець та активіст Євген Карась не залишився в стороні, та прокоментував персону екс-голови. 

""- Коболєв організував багато корупційних схем довкола "Нафтогазу". Пропонували до війни в них взяти і як ветеранам участь і нам. 

- Коболєв оплачував низку блогерів, аби лобіювати й захищати свої схеми.

- Я знав, що Коболєв виводить всі кошти за кордон, називає себе "гражданін міра". У нього в Україні нуль майна, машин, нерухомості. Тут тільки потік грошей з якого "будується закордоном щастя". Він все вивозить на рахунки та власність своїх близьких у США. Такі паразити викликають у мене особливе презирство. 

Олексій Носов партнер юридичної фірми ""Міллер"", що активно критикує слідство за схожу в деяких деталях справу бізнесмена Євгенія Дихне також прокоментував хід справи.  Висловився  він досить лаконічно — ""нікчемне рішення""

Варто сказати декілька слів про засновника фірми, що захищає Андрія Коболєва. Мустафа Найем різко негативно відзивався про Петра Порошенка. Що могло в теорії створити конфлікт інтересів між клієнтом та фірмою оскільки Коболєв думав навпаки.  Але ні, співпраця продовжилась, а політична партія Петра Олексійовича відкрито підтримала останнього. Офіційна заява ""Європейської солідарності"" звучить так

"’Суд, виграний "Нафтогазом" у "Газпрому", розірвав кабальну угоду, приніс українському бюджету мільярди доларів, а не збитки. "Європейській солідарності" прикро, що в цьому залучені антикорупційні органи, які покликані боротися зі зловживаннями, а не карати тих, хто протистояв зловживанням в енергетичному секторі. Не хотілося б, аби результатом цих дій стало формування недовіри до антикорупційних органів""

Порошенко сам вирішив не спонсорувати  Коболєва, а зробив це через ""треті руки"".

Збір грошей від ""Демсокири""

Проте наскільки партія ""Демократична сокира"" є незалежною від ""Європейської Солідарності"" питання  риторичне. В народі та медіа просторі, партію називають сателітом ""ЄС""  що націлена на молоду аудиторію. ""Демсокира"" з'явилася у 2018 році з подачі журналістів і блогерів: Юрія Гудименка, Дани Ярової та Віктора Трегубова. В  порядності кожного з них сумнівів не виникало, до цього часу/ Але хвилю обурення підняла їхня ініціатива, щодо збору грошей на заставу Коболєву. У людей виникло цілком логічне запитання, а чи варто під час війни, коли кожна копійка на рахунку, а бійцям на фронті необхідне забезпечення, збирати заставу мільйонеру? Чи не може це проспонсорувати сам Петро Олексійович? 

Тема стосунків  Коболєва та Порошенка до слова, не розкрита від слова зовсім. Є лише чутки та здогадки. По неофіційній інформації з телеграм каналів близьких до Офісу президента, Коболєв якийсь час спонсорував ""Демсокиру". Це ж джерело стверджує, що він спонсорував активіста Сергія Стерненка,  та давав гроші на протестні акції під ОП, коли вони в травні 21 року  розписували їх двері. За інсайдерською інформацією, саме через цей факт Коболєва звільнили з посади.

Що цікаво, журналіст Роман Кухарчук стверджує, що той в 2018 перевів своїй мамі, яка в Америці, суму на 7.9 млн доларів

До речі сам Коболєв не відхрещується від того, що його гроші за кордоном.

"Мої закордонні рахунки заблоковані до з'ясування обставин кримінального провадження, тому що репутація для європейського банку – це не абстрактна, а цілком конкретна категорія. Це страшне слово "корупційна справа" — величезний тригер для комплаєнс-служби будь-якого порядного банку, який автоматично спрацював у момент публікації НАБУ новини про вручення мені підозри 19 січня. Їхня подальша доля мені поки невідома. Відколи подарунком за виграш арбітражу у Стокгольмі став рекордний за історію України персональний штраф, на ім'я Андрія Коболєва (понад 8 млрд грн), я не тримаю своїх активів в Україні, включаючи грошові", — написав він.

До слова, на залог Коболєва зібрали 100 мільйонів гривень, і час на внесення вже вичерпаний.