Президент України Володимир Зеленський підписав ухвалений парламентом законопроект №7662 про «удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду», незважаючи на те, що цю редакцію критикували громадські експерти і вона суперечить оновленому висновку Венеціанської комісії.
Про це повідомляє «Європейська правда».
Згідно з картою законопроекту на сайті Верховної ради, 20 грудня його повернули з підписом від президента.
Нагадаю, 13 грудня парламентська більшість підтримала проект закону №7662 про «удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду», але без виправлення кількості членів ДГЕ, спрямованої на ефективність незалежного відбору суддів. Раніше експерти у сфері судової реформи попереджали, що це може зробити КС підконтрольним владі, і просили парламент не ухвалювати закон у такому вигляді, а після ухвалення закликали Зеленського ветувати його.
19 грудня Венеціанська комісія опублікувала оновлений висновок щодо законопроекту №7662, рекомендувавши змінити його в тій редакції, за яку висловлюються громадські експерти у сфері судової реформи.
Наприкінці вказують, що до Консультативної групи експертів (КДЕ), яка перевірятиме кандидатів у КСУ, необхідно включити ще одного, сьомого, члена з числа незалежних міжнародних експертів. Крім того, рішення КДЕ мають бути обов'язковими до виконання, тобто кандидат, який не пройшов перевірку, не може за жодних обставин бути призначеним суддею КСУ.
Ухвалений Верховною радою законопроект поки що передбачає шість членів КДЕ, з яких троє є незалежними експертами, а решта призначається президентом, Верховною радою та З'їздом суддів, причому без голосу останніх жодне рішення прийняти неможливо. Громадські експерти зазначають, що 7 незалежний експерт дозволив би нівелювати політичний вплив на комісію.
Законопроект щодо КСУ — один із тих, від яких залежить подальший рух України до членства в ЄС.
*Венеціанська коміссія — Європейська коміссія за демократію і право - була створена 18 державами-членами Ради Європи невдовзі після падіння Берлінської стіни в 1990 році. Комісія відіграла ключову роль у прийнятті східноєвропейськими країнами конституцій, які відповідають стандартам європейської конституційної спадщини.
Основним завданням Комісії є надання конституційної та правової допомоги, переважно державам, які беруть участь у її діяльності. Комісія надає висновки на запит не лише держав, а й статутних органів Ради Європи та міжнародних організацій, які беруть участь у її роботі. Крім висновків, Комісія також готує загальні доповіді за такими основними напрямками:
функціонування демократичних інститутів та захист основних прав;
вибори, референдуми та політичні партії,
конституційне правосуддя.
Спочатку створена як інструмент невідкладного конституційного будівництва в умовах демократичних змін, Комісія поступово стала міжнародно визнаним незалежним форумом щодо обміну ідеями у правовій сфері. Комісія сприяє поширенню європейської конституційної спадщини, що базується на основних нормах європейського континенту, при цьому продовжуючи надавати «термінову конституційну допомогу» в Європі та за її межами.
