Він.
Він воював з 2014 року.
Довго.
Був в найгарячіших точках. Виходив з Дебальцево.
Я не буду писати всі жахи, які випали на його військовому шляху.
Він відбув в зоні бойових дій «от і до».
Він повернувся. Але через деякий час в нього діагностували рак. 4 стадії.
Дві ведучі онкологічні клініки Києва не брали його в терапію. Бо безперспективно.
Але не зі мною. Я йому ще тоді сказала: «в мене ніхто не вмирав, не псуй мені статистику, будь — ласка»
Я зателефонувала очільнику ведучого інституту раку зі словами: " то Ярова, я знаю, що ви мене не любите, але в мене є боєць, якого треба взяти в терапію" На аргументи, після вивчення КТ, МРТ, я почула : " це безперспективно".
Честно, тут певно мені повинно бути соромно, але мені не соромно. Я сказала: " ви його берете в терапію або по мирному, або через величезний скандал"
Його взяли в терапію.
Лікували довго. Зробили операцію. Знову лікували. Динаміка, на диво, була позитивна. Знову лікували. І рак зупинився. Ми з ним дійшли до стадії, коли почали розбиратися з тими органами, які були побиті метастазими. Кожного місяця він висилав мені результати онко — маркерів. Регулярно вигрібав від мене за те, що реагував на зовсім не суттєві зміни, в рамках статистичної похібки. Але найголовніше, він не зіпсував мені статистику, як я йому і обіцяла.
Прийшла війна.
З першого дня війни, він пішов до київського ТРО. Його взяли, не дивлячись на перенесений рак. Бо в нього бойовий досвід. І навчати новачків комусь потрібно. Потім, його перекинули на схід. Де він знаходиться і зараз.
На мої постійні питання: "навіщо ти туди пішов???"
Далі пряма мова : "Куди, куди? Хто мені ці питання задає? Той, у кого крайні вісім років "хто як не я?" 90% пацанів, навіть без строкової. Автомат перший раз в руках тримають. Кому їх навчати? Коли? Так, хоч трохи щось показуєм, розказуєм, пояснюємо. Щоб м'ясом не були" (с). Ось такі вони такі справжні Воїни. У самурая нет цели, у самурае есть только путь (с)
З такими людьми ми вистоїмо.
Не можемо не вистояти.
Не маємо права.
Навіть перед Ним.
Тому, не скигліть, а вйобуйте, кожен на своєму місці.
Повірте, Йому значно важче ніж вам.
Але, за всі місяці війни, я жодного разу не почула від Нього нарікань.
Дякую тобі, Воїне!
