Ще прискорюймось, бо до ПА-РАМ-ПАМ-ПІУУУУУ лишилось ще менше часу.
Робіть перепости. Країна повинна знати своїх Героїв.
#ГероїУкраіни
Вона ніжна білявка. Неземна і інопланетна. Думаю, якщо говорити про зовнішній ідеал жінки-мрії, то це Вона. Знаєте, бувають такі довершені жінки — і внутрішньо, і зовнішньо.
Коли Вона народжувалась, Бог, мабуть, не пожалів доброчесностей і відсипав їх Їй повними жменями.
Вона дуже комфортна в спілкуванні — приємний тембр голоса, говорить виважено і помірковано.
Ми були заочно знайомі з Нею. Але я навіть не уявляла, яка крута і класна!
Її війна, як і у багатьох із нас, почалась з 2014 року.
За довоєнною професією Вона – журналістка. Але війна внесла свої корективи і в Її життя.
Знайомтесь — старший лейтенант Олена Білозерська-Воронова.
З 2014 року Вона воювала у складі Добровольчого Українського корпусу «Правий сектор». Снайперкою.
І це Нею, і такими, як Вона — нашими бійцями і бійчинями, які мужньо боронили країну від загарбників, російська пропаганда залякувала своїх глядачів.
В 2014 році Олена брала участь у боях за Савур-могилу. Хто трохи знає, що там відбувалось, розуміє, через що пройшли ті, хто воював там.
Згодом Вона воювала в складі Української Добровольчої армії (січень 2016-лютий 2018 рр). Брала участь у боях за Карлівку, Авдіївку, Піски, Опитне, Водяне, район Волновахи і Мар'їнку, Широкине, Пищевик, Чермалик, Гнутове, Павлополь, Водяне.
24 серпня 2017 р, у День незалежності України, Олена в районі Водяного, що під Маріуполем, знешкодила зі снайперської гвинтівки трьох із шести бійців ворожої ДРГ, чим запобігла їхньому проникненню на наші позиції.
У 2017-2018 роках навчалась на офіцерських курсах при НУОУ імені Черняховського, де здобула фах артилериста. Випускні іспити склала на «відмінно».
У 2018-2020 роках проходила службу за контрактом у 503 окремому батальйоні морської піхоти на посаді командира взводу САУ.
24.02.2022 р. повернулася до лав Збройних сил України.
А у лютому-червні 2022 року проходила службу за мобілізацією у Роті охорони Солом'янського РТЦК та СП у міста Києві на посаді заступника командира роти з МПЗ. Перевелася звідти до ТрО, в/ч А4126, де проходить службу нині.
Про Її роботу я не можу зараз багато писати, самі розумієте. Вона сама після війни про все напише.
А поки, можемо побажати Їй просто везіння — постійного.
Важливо сказати, що Її чоловік та син воюють теж. Такі от «сімейні обставини» через клятих рашистів.
Олена — кавалер ордену За мужність" ІІІ ступеня, має нагрудний знак МО "За зразкову службу".
