Два паралельні світи.
Дві паралельні реальності.
Два діаметрально протилежні світогляди.
В одному, якийсь трохи припізжений корпоративчик. Я передивилась його повністю. Не питайте мене як мені це вдалось. Обличчя болить від фейспалмів. І блювати дуже хотілось. Але я його передивилась.
Мені дуже цікаво хто підбирав репертуар. Бо на третій чи четвертій хвилині, після : " як тебе не любити" була пісня " Київляночка" . Так, це саме та пісня, прости Господи, Кричевського. Я нагадаю слова цієї пісні.
"Киевлянка, киевлянка, киевляночка
Не воровка, не путана, не циганочка"
Це що взагалі таке???
Як на день Незалежності моєї країни, можуть використовувати попсові пісні, наших, блять, зірок естради, які не мають жодного відношення до любові до своєї держави, до жертовності заради неї, до поваги до загиблих, та їх дітей і матерів. Крім того, вставляти попсові пісні російською. Крім того, одяг. Срібні труси від Поляковоі. На чорта вони мені потрібні на день Незалежності. Нікого крім Матвієнко не було у національному українському одязі.
Так, я обурена до трясучки, трясця вашій матері.
І інша хода. Де йдуть люди, які воювали, волонтери, які допомагали, небайдужі люди, які перераховували кошти для того, що у нас була армія.
Діти з фотографіями їх загиблих батьків, матері з фотографіями їх загиблих синів. Люди з обмеженими можливостями, в наслідок війни.
Хлопці ветерани.
Де є хвилина пам'яті за загиблими, та стоячи на одному коліні, відавали шанобу, тим, кого з нами немає.
Де люди, це люди. Люди, які кохають свою країна до нестями. Люди, які душу і тіло віддадуть за неї. Справжні, чесні, сміливі.
Вові, дійсно всі заважають проводити його супер серьйозну зовнішню політику. Де йому " всякие козлы жить мешают" ще й тролять в Фб.
Вова, ти організував корпоративчик, який ти організовував завжди на день народження якогось олігарха.
Ти не розумієш ні свій народ, ні сьогоднішнє свято. Ти не президент, ти так і залишився шоуменом, і краще ним би і залишався.
Ти маєш неповагу військових, волонтерів, та пасіонаріів. І не потрібно казати, що то все вони такі чмошники, які не бачать і не цінують тебе і твою посаду. Поважати не можливо примусити. Повагу треба заслужити.
Ти не президент- і в цьому я сьогодні ще більше впевнилась. Ти не розумієш суспільство, і я більш чим впевнена, що місцеві вибори це тобі дуже яскраво покажуть. Ти не наш, і ніколи ним не будешь.
Тому, я вважаю : "я устал, я ухожу" то найкраще для тебе буде. Хоча, мені до дупи як складеться твоя доля у подальшому.
А от як складеться доля моєї держави — мені не байдуже.
А вечором, наберись сміливості і спробуй не блювати, а якщо блюватимешь візьми срібні труси Поляковоі, і як я, коли дивилась твоє неподобство у вигляді концерту, подивись марш , який був сьогодні в Києві. Попроси щоб тобі порахували людей, що вийшли, та додай ще 2 раза по стільки ж. Бо багато хто не зміг прийти, але всією душою та сердем були там.
І намагайся не обісратися після цього.
