Зазвичай діяльність соціального бота ґрунтується на використанні такого суспільного механізму, як провокація. Якщо звернутися до тлумачних словників, то провокація є або однією дією, або низкою взаємопов'язаних дій, спрямованих на певну особу, чи групу осіб або частину суспільства, а також на їх оточення. Певна сукупність різноспрямованих провокативних дій дозволяють визначити взаємозв'язки, а також силу та принципи таких взаємозв'язків між тим кого провокують та його оточенням. Загалом провокація є добре продуманий подразник, який змушує особу, на яку скеровується цей подразник, в момент провокації поводитися так, як за інших умов вона б не поводилась, і здійснювати такі дії, які зазвичай вона б не робила. Провокатор передбачає реакцію і поведінку людей на такі подразники задля отримання для себе певної вигоди — матеріальної чи психологічної. Якщо говорити про особу, стосовно якої застосовується провокація, то зазвичай ця особа стикається з негативними для себе наслідками.

Думаю всі у дитинстві зустрічалися зі стандартною для школярів провокацією «на слабо», після якої провокований та його батьки йшли на профілактичну розмову до кабінету директора школа. Це найпростіший вид провокації, який, попри свою очевидність, дозволяє «підчепити» особу не тільки в підлітковому віці. Як писалося в попередніх частинах циклу, українці є дуже емоційною нацією, що попри явні чесноти, які є супутніми цій емоційності, як співчуття та співпереживання, все ж таки завдяки своїй емоційності мають суттєво нижчу опірність провокаціям, до яких дуже часто вдаються соціальні боти. З іншого боку соціальні боти дуже зацікавлені якщо не у збільшенні, то хоча б у підтримуванні такого емоційного стану в суспільстві, бо це дозволяє їм зі значно меншими зусиллями провадити свою деструктивну діяльність.

Якщо говорити про блогерські платформи, на кшталт тієї ж site.ua, де присутні «рейтинги» блогерів, то кращого способу, щоб триматися в рейтингу, як скандальні публікації, не існує. Особливо якщо говорити про публікацію матеріалів з «маніакальною впертістю». Загалом, скандальний заголовок, чи заголовок, в якому допускають помилки (так званий «клікабельний») є першим елементом в ланцюжку провокатора, що експлуатує цілком природну рису людей до виправлення помилок. Бажання написати такому боту коментар та вказати на його помилку автоматично збільшує лічильник відвідуваності публікації — «Топ 30 за переглядами». Також сюди можна віднести повертання до заяложеної теми, щодо якої вже здається все зрозуміло. Але ні, знову ж таки «неправильні інтеграли Григоровича» і тут соціальний бот для збільшення лічильника відвідуваності скористався притаманною будь-якій особі такою рисою, як цікавість: «що ще тут можна було нагенерити, чи що ще написали штатні боти?». Здавалося б раціональна поведінка будь-якої особи в такому випадку — просто ігнорувати публікації такого соціального бота і з часом він вилетить з усіх «рейтингів», якщо його тільки штучно не підтримують модератори платформи. Але, на цю ситуацію дуже добре лягає не дуже пристойний анекдот про ведмедя та мисливця, що завершується «мораллю»: «ну признайся мужик чоловіче, ти ж не на полювання до лісу ходиш?» (думаю багато хто його знає, а інші легко «нагуглять» в Інтернеті). Ну і зрозуміло, скандал — це є базовий сценарій будь-якого ток-шоу.

Враховуючи, що значна частина соціальних ботів у свому радянському минулому були профспілковими та партійними працівниками, то «кращі практики» керування, яких їх навчали на партійних та профспілкових курсах, вони продовжують «штовхати в маси». Так, «улюбленим прийомом» партактиву було формування провокативних чи нетактовних питань, неуважна відповідь на які надавала такому партпрацівнику можливість «натерти особу гнилим оселедцем». Для прикладу, попри анекдотичність, можна було поставити наступне питання: «ви вже не вживаєте шампанське зранку?» Практично це був безпрограшний варіант для провокатора, бо за неуважної відповіді «так» можна було сказати, що раніше вживав, і значить схильний до зловживання спиртним; за неуважної відповіді «ні» можна трактувати, що продовжує вживати спиртне; за образи на таке питання можна говорити, що не розуміє гумору, бо тут пряма алегорія до відомої фрази з радянського фільму «Діамантова рука»; а якщо провокований відповідав фразою з цього ж фільму, «що зранку шампанське п'ють тільки аристократи чи дегенерати», то продовжити провокації в стилі «ви себе вважаєте аристократом?» або «кого тут ви вважаєте дегенератом?», і тому подібне. І так провокатор, використовуючи своє вище соціальне становище на той час, забезпечував скерування особи на формування в нього стану сорому чи провини, і бажанні згладити свою «вину» та виправити свої «помилки», які йому навіяв провокатор. Дуже часто зведення до подібних провокацій можна спостерігати у звичних для української блогосфери «срачах», коли відповідають питанням на питання і далі «ведуть» провокованого за описаною вище схемою, постійно вішаючи ярлики ("натираючи гнилим оселедцем"). Попри явну абсурдність звинувачень, що і є рисою "навішування ярликів", такий стиль є доволі дієвим механізмом для скерування "срачу" у потрібному провокатору напрямку. 

Якщо провокований "не розумів натяків" за попередньою схемою, тоді вдавалися вже до загрожувань та залякувань. І щоб далеко не ходити, звернемося знову до "класичного" в цьому циклі соціального бота з цієї платформи - Serhiy Grigorovich, де залякування дуже часто використовуються в заголовках постів та коментарях "підшефної ботоферми". Щодо використання залякування в українській блогосфері, то це просто стандартна поведінка, оскільки, як це не сумно констатувати, українська блогосфера практично в обговореннях скерована тільки на політичну боротьбу, бо це оплачується. Будь-які теми, що підіймаються, або безпосередньо стосуються "медійного кілерства" з політичним ухилом, або є так званими "медійними закладками" в інфопросторі, для подальшого використання у так званих "соціальних доказах" під час передвиборчої боротьби. Через це обговорення дійсних тем суспільного співжиття в українській блогосфері практично неможливі, на жаль.

Коли ж говорити про поняття "соціальних доказів", то тут експлуатується психологічний та соціальний феномен, в якому люди копіюють дії інших осіб в ситуаціях, коли мають труднощі з вибором необхідного варіанту дій. Тобто спочатку інформаційними хвилями здійснюється максимальна дезорієнтація суспільства, а пізніше точковими публікаціями здійснюється звертання уваги суспільства на ці "медійні закладки" (певні матеріали раніше поширені в різних джерелах), як докази "для підтвердження". Бо так перекручується один з постулатів інформаційної гігієни — знайди підтвердження інформації з різних джерел. Ну і "класичний" для соціальних ботів "прийом" — на різних майданчиках "посіяти" різне трактування подій, а пізніше з поблажливою посмішкою на Youtube розповідати, що він (соціальний бот) про це вже говорив, посилаючись на "трактування", яке виявилося правильним серед "посіяних". Як показує досвід попередніх років, попри будь-які заяви, наростання інформаційних хвиль щодо максимальної дезорієнтації суспільства є яскравим критерієм наближення чергового політичного сезону в країні. Або, загалом збиткові українські медіа, що попри тяганину в інфопростір "хороших росіян" та їх "ботоферм" для збільшення капіталізації Youtube, починають натякати про бажання долучитися до справді вагомих гонорарів.

Щодо явної та найпоширенішої форми провокацій, то тут фаворитом є провокація конфлікту, де соціальні боти починають "гратися" на чутливих для суспільства темах. Думаю, тут читач і сам може сформувати свій перелік.

Як рекомендація, то не дозволяйте провокатору виводити Вас на емоції. Тим самим Ви не виправдовуєте надії провокатора, збиваєте його з пантелику і розбиваєте його плани. Окрім того, зайва цікавість — дорога до того стану, що з вашими мізками займуться сексом у збочений спосіб, що дуже полюбляють провокатори. У провокації Ви граєте за чужими правилами, для провокатора це може бути спланована стратегія, або бажання самоствердитися в очах оточення вашим коштом, або ж, як це не банально, провокатор просто так розважається (в мережі дуже часто діє так звана "школота", яка свої підліткові комплекси проєктує на чутливі для суспільства теми). Тому, якщо Ви відчуваєте, що Вас "ведуть", краще, як в боксі, "розірвати дистанцію" — взяти паузу у "мережевому срачі", щоб у спокійнішій ситуації обдумати стратегію протидії, чи взагалі припинити участь. Вам же на Youtube постійно говорять, що Ваші коментарі забезпечують просування матеріалів в рейтингах Youtube, а отже збільшення прибутків соціального бота. Попри те, що соціальний бот "покохав ваші мізки", його ботоферма, спричинивши конфлікт та "срач" ще й на цьому додатково заробила.

Далі буде...