В дитинстві я дуже любила потяги. Це був єдиний вид транспорту, де мене не нудило під час довгих подорожей. Я виросла, втім нічого особливо не змінилося. Щоб потрапити з одного куточка України в інший, доводиться викроювати 9, 19, 26, 29 годин життя.
Львів-Маріуполь: 29 годин, Львів-Лисичанськ: 26 годин, Одеса-Маріуполь: 20 годин, Запоріжжя-Львів: 20 годин, Київ-Рахів: 19 годин, Одеса-Ужгород: 19 годин. І найстрашніше — не марнування часу, не холод чи задуха, не спізнення на зустрічі і не розряджені гаджети. Найстрашніше те, що люди просто не їздять до інших міст. Нещодавно у нас з'явилася ідея поїхати з Одеси в Ужгород на цвітіння сакур. Але порахувавши, що поїздка триватиме 19 годин, побачивши графік відправлення і приїзду потяга, бажання відпало саме собою. Так Одеса хоча б має пряме залізничне сполучення з Ужгородом, вважай, пощастило. Цікаво, скільки на таких невдалих туристах втрачає Ужгород щороку? А скільки людей через кляті 18 годин ніколи не побачать Маріуполь з його грецькими мотивами, хіпстерськими кав'ярнями і ні на що не схожими індустріальними пейзажами? Скільки родичів роками не їздять одне до одного в гості? Скільки поважних львів'ян і львів'янок складають своє враження про український схід зі стереотипів і чуток часів пізньої перебудови? Скількох шановних мешканців і мешканок Лисичанська новини налякали кровожерливими бандерівцями?
Опитування КМІС минулих років показало: 36% українців ніколи не виїжджали за межі власного регіону. Живі зустрічі, прості людські розмови — найкраще щеплення від стереотипів і непорозумінь.
Проблема в тому, що пасажирське сполучення для Укрзалізниці ніколи не було пріоритетом. Зазвичай оптимальний маршрут дістається вантажним потягам, що возять продукцію великих промислових підприємств. Логістика перевезень пасажирів формується за залишкових принципом.
Саме з цих причин виник проект «Залізничний Хаб» на Нових Лідерах, що об'єднає пасажирів, експертів із залізничного сполучення і ПАТ «Укрзалізницю».
Хаб працюватиме в декілька етапів:
- на сторінці проекту будуть постійно збиратися найбільш проблемні, довгі, незручні маршрути;
- експерти з роботи залізниці пропонують сценарії оптимізації;
- напрацювання узгоджуються з ПАТ «Укрзалізниця»;
- проект скорочення часу в дорозі втілюється в життя;
- паралельно на сайті варто моніторити якість послуг та обслуговування пасажирів.-
Чому я впевнена, що ідея спрацює?
Все почалося в січні цього року з проекту «Потяг на Маріуполь». Дорога між Києвом і Маріуполем займала одним потягом 17 год і другим 18 год 45 хв. Ініціативна група представила два сценарії, як можна скоротити час в дорозі до 15 год 30 хв і 13 год 30 хв внаслідок зміни маршруту і прискорення на деяких ділянках шляху. Автоматично змінювався також графік потяга. Людина могла виїхати ввечері з одного міста, приїхати рано-вранці в інше і встигнути зробити всі свої справи. Після цього розпочалася адвокаційна кампанія, пошук союзників в Маріуполі, Києві та інших містах, підтримка активістів, зустрічі з депутатами і самим міністром транспорту. Спочатку «Укрзалізниця» пішла на скорочення часу в дорозі на годину. І врешті минулого тижня сталося диво — міністр транспорту поставив Укрзалізниці завдання: до кінця року скоротити час в дорозі між Києвом і Маріуполем до 12 годин. І «Укрзалізниця» пообіцяла впоратися до кінця 2018 року.
Інші напрямки так само заслуговують на особливу увагу. Така велика і різноманітна країна як наша, обов'язково мусить мати доступне, швидке залізничне сполучення. Країна скучила за живими розмовами.
