Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС

Документи, які повинна надати ФОП іншому СГ для уникнення подвійного нарахування ЄВ

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є підприємства, установи та організації, інші ЮО, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності та господарювання, та ФОП, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).

Пунктом 4 розд. ІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами і доповненнями, визначено, що взяття на облік ЮО (їх відокремлених підрозділів) та ФОП, відомості щодо яких містяться в єдиному державному реєстрі, як платників ЄВ підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим ЮО (відокремленим підрозділом_ та ФОП у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5 затверджено Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Порядок № 1657/5).

Згідно з п. 3 розд. І Порядку № 1657/5 відомості з державного реєстру надаються за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу та містять обов'язкове посилання на Єдиний державний реєстр, крім документів, що містяться в реєстраційній справі та надаються у паперовій формі.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються, зокрема у вигляді виписки.

Отже, з метою уникнення подвійного нарахування ЄВ ФОП, яка виконує роботи (надає послуги) відповідно до укладених цивільно-правових договорів, повинна надати суб'єкту господарювання копію документів, що підтверджує її державну реєстрацію (виписку з Єдиного державного реєстру, в якій зазначаються основні види діяльності).

Сервіс «Пульс» — інструмент боротьби з корупцією в органах ДПС

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що антикорупційний сервіс Державної податкової служби України «Пульс» – це пряма телефонна лінія, яка працює в режимі call-back, оскільки працівники відомства не лише приймають повідомлення від громадян, а й інформують заявників про вжиті заходи.

Даний сервіс – це один з інструментів боротьби з корупцією в органах ДПС. На цю «гарячу телефонну лінію» може звернутися будь-який громадянин з питаннями на податкову тематику та щодо роботи податкових органів. Цей сервіс створено з метою забезпечення оперативного реагування на повідомлення громадян про неправомірні дії чи бездіяльність працівників органів ДПС, а також про можливі корупційні дії. Усі звернення розглядаються якісно та своєчасно, кожному заявнику особисто надається відповідь згідно із чинним законодавством. Звернутися на «Пульс» можна за номером телефону: 0 800-501-007 (напрямок 4).

«Тіньова зарплата» або «зарплата у конвертах»

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що виявлення порушників податкового законодавства в частині виплат заробітної плати – один з кроків захисту інтересів найманих працівників. «Тіньова зарплата» або «зарплата у конвертах» стала однією із найбільших проблем сучасної економіки, у тому числі і ринку праці.
Незадекларована праця знижує доходи державного бюджету, а отже і можливість фінансування державних програм соціального спрямування, адже виплачуючи «тіньову зарплату» найманого працівника позбавляють багатьох соціальних гарантій: гарантованого розміру заробітної плати, права на оплачувану відпустку, відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами, права на оплату лікарняного, права на допомогу по безробіттю, права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань, права на зарахування виробничого стажу, права на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості. Суб'єктам господарювання слід пам'ятати, що використання нелегальної робочої сили, не оформлення трудових відносин або несвоєчасна реєстрація трудових відносин з найманим працівником – це порушення трудового законодавства, відповідно, роботодавцям, які порушують законодавчі вимоги при нарахуванні заробітних плат, загрожують штрафи за такі порушення.

Термін та порядок реєстрації ПРРО

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 635/34918) (далі – Порядок № 317). Порядок № 317 розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 2 розділу II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі ПРРО, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктом 3 розділу II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО суб'єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 год. робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 год. робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок № 557) (п. 4 розділу II Порядку № 317).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО. Про реєстрацію ПРРО суб'єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО. Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО (п. 5 розділу II Порядку № 317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розділу II Порядку № 317).

До відома суб'єктів господарювання, щодо законодавчих вимог для отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв

(для малих виробництв виноробної продукції)

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/43586... повідомила про порядок отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв для малих виробництв виноробної продукції.

Довідково.

1. Зазначені документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування.

Правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 7.04.2003 №55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Серед іншого відповідно до п. 8 розд. 10 зазначених правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Копії документів, які складені двома та більше сторонами (суб'єктами господарювання) посвідчуються всіма сторонами.

2. Малі виробництва виноробної продукції – суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють за повним технологічним циклом без додавання спирту виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових в

об'ємі, що не перевищує 10 000 декалітрів на рік, з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва (абзац сорок дев'ятий статті 1 Закону України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481);

3. Малі виробництва виноробної продукції здійснюють виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва (частина двадцята статті 2 Закону № 481);

4. Використання спирту при виробництві суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) малих виробництв виноробної продукції заборонено (частина перша статті 12 Закону № 481).

Фахівці ДПС відповіли на актуальні питання представників Європейської Бізнес Асоціації

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

ДПС України проінформувала, що у рамках Комунікаційної податкової платформи відбулася чергова зустріч з представниками бізнесу. Цього разу свої питання фахівцям податкової служби ставили представники Європейської Бізнес Асоціації.

Учасники зустрічі обговорювали можливості Електронного кабінету та нові сервіси, які податкова пропонує своїм клієнтам. Так, на сьогодні кількість користувачів приватної частини Електронного кабінету становить понад 2,3 млн осіб, з яких понад 500 тис. юридичних осіб, більше 1,2 млн фізичних осіб – підприємців та понад 600 тис. громадян. Для них функціонує низка сервісів, які дозволяють оперативно отримувати необхідну інформацію.

Також мова йшла про плани ДПС щодо впровадження електронної акцизної марки, проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тощо.

Представники бізнесу мали змогу не лише отримати вичерпні відповіді на свої питання, але й поділитися своїми пропозиціями щодо сфери оподаткування.

Відкритість, доступність та прозорість – принципи роботи податкової служби, які реалізовуються у рамках функціонування Комунікаційної податкової платформи. ДПС продовжує дієвий діалог з бізнесом.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/435876.html .

ТОП – 10 найбільших переглядів відкритих даних

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України проаналізувала станом на 01.10.2020 перегляд наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднені та оновлюються на Порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних.

На сьогодні ДПС оновлює 50 наборів даних у формі відкритих даних з різною періодичністю: щоденно, щомісячно, щоквартально, протягом трьох робочих днів після внесення змін.

Із вказаної кількості наборів даних до ТОП – 10 найбільших переглядів увійшли такі набори даних:

- Єдиний державний реєстр суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним – 4 021 перегляд;

- Реєстр платників єдиного податку – 2 317 переглядів;

- Реєстр платників податку на додану вартість – 1 953 перегляди;

- Інформація про суб'єктів господарювання, які мають податковий борг, – 1 185 переглядів;

- Реєстр неприбуткових організацій – 799 переглядів;

- Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість – 677 переглядів;

- Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями – 665 переглядів;

- Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами – 613 переглядів;

- Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового – 601перегляд;

- Єдиний державний реєстр місць зберігання – 204 перегляди.

Таким чином, отримувати інформацію з наборів даних є зручним та швидким способом та не потребує витрачання додаткового часу на написання запитів та чекання відповіді.

Просимо усіх зацікавлених осіб використовувати набори даних у формі відкритих даних, які оновлюються на Порталі відкритих даних та на офіційному вебпорталі ДПС.

Довідково:

Аналіз наборів даних проводився на підставі даних Порталу відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних з розділу «Статистика переглядів», який розміщений для кожного набору даних.

Детально з інформацією можна ознайомитись на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/435806.html

На онлайн семінарі про актуальне для платників акцизного податку

За організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та Територіального відділення «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (далі – Територіальне відділення АППУ) для представників бізнесу Дніпропетровщини 02.10.2020 було проведено семінар.

З урахуванням сьогодення, семінар проходив у режимі онлайн за темою «Адміністрування акцизного податку під час проведення операцій з підакцизними товарами (пальне)».

У заході прийняли участь начальник управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Дегтярьов Денис, заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Вишньовка Ольга, заступник начальника управління – начальник відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС Осипова Манушак, заступник начальника управління – начальник відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і обігом пального, ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Первой Андрій та члени Територіального відділення АППУ, керівники і бухгалтери платників податків, що входять до складу Територіального відділення АППУ.

Семінар відкрила та привітала усіх учасників Осипова Манушак. Вона побажала корисного та конструктивного діалогу.

Під час семінару присутні отримали відповіді на питання, які турбують платників під час здійснення ними операцій з підакцизними товарами, зокрема з пальним.

По завершенню онлайн семінару учасники подякували за його проведення та висловили сподівання на подальшу співпрацю та необхідність проведення таких заходів у подальшому.

Закон України № 466: деякі зміни для платників єдиного податку

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено низка змін до розділу XIV. «СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, зокрема,

- зменшується з 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 %. може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3 % та реєстрації такого платника єдиного податку платником ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ (п.п. «б» п. 293.8 ст. 293 ПКУ);

- обмежується поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку першої – третьої груп при наданні нерухомого майна в оренду (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ);

- встановлюється, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень (п.п. 8 п.п. 298.2.3п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Реєстрацію ПН та/або РК у ЄРПН необхідно здійснювати

з урахуванням граничних строків

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування (далі – РК), складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника ПДВ – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН РК до ПН (п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст.192 ПКУ).

Реєстрація ПН та/або РК у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для ПН та/або РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для ПН та/або РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених ПН та/або РК до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем) (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Чи оподатковується акцизним податком послуга з куріння

кальяна та як при цьому визначається база оподаткування?

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платником акцизного податку (далі – платник) є, зокрема особа – суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Норми встановлені п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Вичерпний перелік підакцизних товарів встановлено ст. 215 ПКУ.

Відповідно до абзацу третього п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування (п.п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 1 примітки до підпозицій групи 24 «Тютюн і промислові замінники тютюну» розділу IV Закону України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про митний тариф України» в підпозиції 2403 11 термін «тютюн для кальяна» означає тютюн, призначений для куріння за допомогою кальяна, що складається з суміші тютюну та гліцерину, з вмістом або без вмісту ароматичних масел і екстрактів, меляси або цукру, який має або не має фруктового аромату. Проте продукти, що не містять тютюн, призначені для куріння за допомогою кальяна, виключаються з цієї підпозиції.

Отже, тютюн для кальяна, якому присвоєно код згідно з УКТ ЗЕД 2403 11, відповідно до чинного законодавства є підакцизним товаром, акцизний податок з якого справляється та обчислюється за ставками, визначеними у п.п. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Разом з цим, п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у т.ч. на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування (абзац одинадцятий п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 216.9 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами, для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар.

Форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» зі змінами (далі – Положення).

Для суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб'єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), Положенням передбачено друк у фіскальному чеку – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення (п. 2 розділу ІІ Положення).

Базою оподаткування акцизним податком є, вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).

Отже, тютюн для кальяна та/або алкогольні напої які суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі продаватиме покупцям (у т.ч. у вигляді куріння кальяна), підлягають оподаткуванню акцизним податком з роздрібного продажу, оскільки операції з реалізації (продажу) підакцизних товарів (тютюну для кальяна, вина, коньяку тощо) є об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу.

При цьому платник податку – суб'єкт роздрібної торгівлі, відповідно до п. 217.1 ст. 217 ПКУ, повинен самостійно визначити суму податку, що підлягає сплаті, виходячи з об'єкту оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

Ставка податку для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, становить 5 відсотків (п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ).

Відповідне запитання та відповідь на нього розміщене у категорії 114.03 розділу «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ» ЗАГАЛЬНОДОСТУПНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВОГО РЕСУРСУ на офіційному веб-порталі ДПС України за посиланням http://zir.tax.gov.ua .

Податкова служба запускає свій Telegram-канал

Державна податкова служба України запускає свій Telegram-канал.

Про податки і не тільки – відтепер у більш зручному та мобільному форматі.

Що ж цікавого запропонуємо ми? Це – ексклюзивні матеріали, інфографіки, все про сервіси податкової, анонси, роз'яснення та коментарі фахівців.

Підписуйся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua.

Олексій Любченко: Високі показники надходжень до бюджету – результат спільної успішної роботи платників податків та податківців

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Державна податкова служба України на головній сторінці офіційного вебпорталу повідомила наступне.

За оперативними даними у січні – вересні 2020 року за платежами, що контролюються ДПС, до загального фонду державного бюджету надійшло 387,3 млрд грн. Це на 56,2 млрд грн, або на 17,0 % перевищує відповідний показник минулого року.

Надходження за 9 місяців поточного року перевищили очікувані на 26,4 млрд гривень.

«У травні – вересні ДПС не тільки надолужено відставання, допущене за січень-квітень у сумі 11,7 млрд грн, але й досягнуто значне перевиконання індикативу за січень – вересень на 26,4 млрд гривень», — зазначив Голова ДПС Олексій Любченко.

Темп зростання сукупних надходжень платежів, які контролюються ДПС, за 9 місяців 2020 становить +11 %, при скороченні ВВП (за даними Мінекономіки) на 6,7 % у І півріччі поточного року.

Для ДПС є неприйнятним будь-який тиск на бізнес. Податківці працюють над забезпеченням комфортних умов платникам для своєчасної та у повному обсязі сплати податків, а також припиненням використання схем ухилення від оподаткування.

У вересні до загального фонду державного бюджету забезпечено 31,6 млрд грн. Це на 5,2 млрд грн, або в 1,9 раза більше очікуваного. Порівняно з минулим роком цьогорічні вересневі надходження зросли на 3,7 млрд гривень.

Протягом січня – вересня 2020 року зібрано 85 млрд грн податку на додану вартість. Це на 24,9 млрд грн, або в 1,4 раза більше відповідного періоду минулого року. Фактичний рівень надходжень перевищив очікуваний на 25,7 млрд грн, або на 43,3 %.

За 9 місяців 2020 року платникам відшкодовано 104,3 млрд грн податку на додану вартість.

З початку року до Державної податкової служби України подали звітність в електронному вигляді понад 1,9 млн суб'єктів господарювання.

До органів ДПС платниками надіслано майже 309,3 млн документів в електронному вигляді.

Також з початку року Державна податкова служба надала понад 3,2 млн адміністративних послуг платникам податків.

Для Державної податкової служби України важливим є забезпечення прозорості та відкритості своєї діяльності, ефективна взаємодія з інститутами громадянського суспільства та бізнес-спільнотою.

ДПС завжди відкрита до співпраці та конструктивного діалогу з громадськістю, що сприяє успішному впровадженню реформ податкової служби та досягненню консенсусу інтересів держави і бізнесу.

Активна позиція представників інститутів громадянського суспільства та бізнес-асоціацій забезпечує можливість податковій службі отримувати зворотній зв'язок як з вітчизняним, так і з іноземним бізнесом в Україні, оперативно реагувати на можливі проблемні ситуації, оцінювати результативність запроваджених заходів, та, за необхідності, вчасно вносити корективи та реалізовувати нові проєкти.

Представники МФВ відзначили позитивні зміни у роботі служби за останні місяці. За їх словами, вони вражені послідовністю кроків податкової служби та виваженої внутрішньосистемної політики, орієнтованої на досягнення результату.

Також за результатами зустрічей Голови ДПС Олексія Любченка та представників бізнесу Державною податковою службою у червні 2020 року було запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Головна мета цієї платформи – якісна та оперативна комунікація з народними депутатами, консультативно-дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Президентом України, Кабінетом Міністрів України, асоціаціям, які представляють інтереси платників податків.

Запроваджений новий формат роботи ефективно допомагає вирішувати питання, які турбують компанії та асоціації платників, та виявляти системні проблеми, які потребують оперативних управлінських рішень або рішень у законодавчій площині.

Завдяки оптимізації роботи та зміні пріоритетів в ДПС за рахунок посилення боротьби з ухиленням від оподаткуванням вдалося ліквідувати злочинні схеми з ПДВ, які вартували бюджету десятки мільярдів гривень.

Детінізації економіки сприяють заходи ДПС щодо руйнування схем зловживання з податком на додану вартість, ефективна робота систем електронного адміністрування ПДВ та акцизного податку, посилення контролю на ринку виробництва та обігу підакцизної продукції.

З метою протидії втратам бюджету через уникнення міжнародними компаніямии зобов'язань зі сплати податку на прибуток особлива увага надається впровадженню кроків плану BEPS в Україні (Base Erosion and Profit Shifting, розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування).

З 24 по 25 вересня відбулась міжнародна онлайн-конференції «Реалізація плану BEPS в Україні», організатором якої виступила Державна податкова служба України.

Такі інтенсивні зміни у національному законодавстві дають чіткий сигнал українському бізнесу та бенефіціарам іноземних компаній до переходу на подальшу роботу по прозорим правилам в рівних конкурентних умовах.

З повною інформацією можна