Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС

З початку року контакт-центром ДПС

надано відповіді на 748,4 тис. звернень платників

Правобережний відділ ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/441902.html повідомила.

Протягом січня – жовтня 2020 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 748,4 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 726 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 11,3 тис. – електронною поштою і факсом, 1,4 тис. – з використанням автовідповідача та 9,7 тис. чатом в месенджерах.

Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), прав та обов'язків платників податків.

Суб'єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).

Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку року фізичні та юридичні особи здійснили майже 2,5 млн відвідувань ЗІР.

База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – жовтня 2020 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1772 уніфікованих запитань-відповідей та внесено 1719 у новій редакції.

Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:

- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;

- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

Оголошено конкурс з визначення уповноважених бірж, які здійснюватимуть продаж майна платників, що перебуває у податковій заставі

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

Конкурсна комісія з визначення уповноважених бірж, які здійснюють продаж майна платників податків, що перебуває у податковій заставі, створена відповідно до положення про умови і порядок проведення конкурсів з визначення уповноважених бірж з продажу майна, що перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 611, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.07.2017 за № 908/30776 (зі змінами), оголошує конкурс з визначення уповноважених бірж, які здійснюватимуть продаж майна платників податків, що перебуває у податковій заставі.

До участі в конкурсі допускаються біржі, створені відповідно до Закону України «Про товарну біржу», які мають право на організацію продажу майна, що перебуває у державній власності, досвід роботи не менше одного року в цій сфері діяльності й подали (надіслали) на розгляд комісії заяву та повний пакет документів зазначених у цьому оголошенні. У відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 611 «Про затвердження Положення про умови і порядок проведення конкурсів з визначення уповноважених бірж з продажу майна, що перебуває у податковій заставі», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.07.2017 за № 908/30776 (зі змінами), для участі в конкурсі претенденти мають до 08 грудня 2020 року подати до конкурсної комісії такі документи:

1. Заяву про участь у конкурсі із зазначенням найменування претендента, який виявив бажання брати участь у конкурсі, реквізитів (місцезнаходження, телефон), складу керівництва (прізвища, ініціали, посади), чисельності працівників;

2. Засвідчені в установленому порядку копії установчих документів;

3. Копії балансу та звіту про фінансові результати за попередній рік з відповідним підтвердженням їх прийняття органом статистики;

4. Правила біржової торгівлі та витяг з протоколу загальних зборів про їх затвердження, завірені підписом керівника біржі;

5. Обґрунтовану інформацію про технічні можливості для забезпечення організації продажу майна, що перебуває у податковій заставі, та виконання взятих зобов'язань щодо його реалізації (підтверджується довідкою у довільній формі), у тому числі:

- про кількість договорів, укладених за результатами біржових торгів та аукціонів протягом останнього року, та про обсяги реалізованого майна, які не повинні бути меншими за 2,5 млн гривень;

- про наявність відокремленого приміщення для персоналу біржі, який забезпечує її функціонування, площею не менше ніж 40 м2 та приміщення для проведення торгів площею не менше ніж 100 м2, обладнаного електронним табло або іншими засобами оперативного висвітлення біржової інформації;

- про наявність електронної пошти та власної сторінки (вебсайту) біржі у глобальній мережі Інтернет (із зазначенням адреси вебсайту);

- про наявність у штаті біржі не менше двох оцінювачів (підтверджується фотокопіями кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів — документів оцінювачів, виданих Фондом державного майна України згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», засвідчених в установленому порядку);

- про наявність не менше 10 брокерських контор, зареєстрованих на біржі (із зазначенням їх місцезнаходження та спеціалізації біржових операцій);

- про розмір плати за користування послугами біржі за останній рік у відсотках до вартості біржового контракту (угоди).

6. Довідку про обліковий ідентифікатор, який присвоєно внесеній до Єдиної інформаційної системи інформації щодо взяття на облік суб'єкта первинного фінансового моніторингу за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 08 червня 2015 року № 542, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 року за № 749/27194;

Заяви для участі у конкурсі приймаються за адресою: 04655, м. Київ-53, Львівська площа, 8, Державна податкова служба України, Департамент по роботі з податковим боргом, кімната 202 К-Х. Контактні телефони для довідок з питань проведення конкурсу (044) 247-81-37, 247-35-62, 247-35-73.

Кінцевий термін прийняття документів на конкурс – 08 грудня 2020 року.

Засідання конкурсної комісії відбудеться з урахуванням обмежень, встановлених Законом України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (зі змінами) та постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) о 10 год. 00 хв. 22 грудня 2020 року за адресою: Державна податкова служба України, м. Київ, Львівська площа, 6 кімната 405.

Довідки за телефоном (044) 247-81-37, 247-35-62, 247-35-73.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/441960.html

Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених

сум грошового зобов'язання та пені

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Норми встановлені п. 43.1 ст. 43 ПКУ.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені (далі – заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.41 ст. 43 ПКУ).

Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Пунктом 43.6 ст. 43 ПКУ визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі – Порядок), встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (абзац п'ятий п. 2 розділу ІІ Порядку).

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені (п. 421.2 ст. 421 ПКУ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Отже, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

При цьому такий платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

Нагадуємо, що робота у приватній частині Електронного кабінету з 07.11.2020 здійснюється з використанням тільки кваліфікованого електронного підпису (КЕП), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Крім того, заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».

Закон України № 466: розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку прирівнюється до податкової декларації

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами, чітко визначено, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку прирівнюється до податкової декларації. Цю звітність до контролюючих органів подають:

- державні унітарні підприємства та їх об'єднання, визначені ст. 111 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 185 (далі – Закон № 185);

- господарські організації, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, визначені ст. 11 Закону № 185, а саме:

- державні керуючі холдингові компанії;

- господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави;

- господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків та інші) (п.п. «в» пункту 18 частини другої ст. 5 Закону № 185 в редакції Закону України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавства» (далі – Закон № 465)).

Обов'язковим додатком до розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та його невід'ємною частиною є фінансова звітність відповідного платника.

Вищезазначені зміни, внесені до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України набрали чинності з 23.05.2020, зміни до п.п. «в» п. 18 частини другої ст. 5 Закону № 185 набрали чинності 27.02.2020.

До уваги платників єдиного внеску!

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Норми встановлені частиною 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.2003 № 23, премія – це основний вид додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва в цілому за показниками та умовами оцінки цих результатів, визначеними підприємством.

Згідно з п. 2.2 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5 виробничими є премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Виробничі премії, виплачують за фактично відпрацьований час.

У разі, якщо найманим працівникам, які знаходяться у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами/по догляду за дитиною до трьох та шести років, виплачені виробничі премії в розмірі меншому мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.

Про сплату земельного податку юрособою – власником

нежилого приміщення у багатоквартирному жилому будинку

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) земельний податок справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних та землекористувачів.

Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Право власності на земельну ділянку, право постійного користування, а також право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації таких прав (статті 125, 126 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ)).

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території державної або комунальної власності надаються у постійне користування підприємствам, які здійснюють управління такими будинками. Разом з тим, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 42 ЗКУ).

Враховуючи вищевикладене, обов'язок сплачувати земельний податок та подавати податкову декларацію з цього податку у юридичної особи, яка має право власності на будівлю, споруду (її частину), настає з дня виникнення права власності/користування земельними ділянками, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини).

Джерело забруднення знаходиться в одному районі міста ,

а платник — на податковому обліку в іншому районі міста:

куди подається декларація екологічного податку?

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

Норми встановлені п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ.

Водночас, п.п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ передбачено, що у разі якщо платник екологічного податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію екологічного податку (далі – Декларація) за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради).

Якщо місце подання податкових Декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб'єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, то подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових Декларацій (п. 250.8 ст. 250 ПКУ).

Отже, якщо суб'єкт господарювання перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом в одному районі, а єдине джерело забруднення або спеціально відведене місце для розміщення відходів розташоване в іншому районі такого міста, то такий суб'єкт господарювання може самостійно обрати контролюючий орган до якого ним буде подаватися податкова Декларація за викиди стаціонарним джерелом забруднення або розміщення відходів:

- або за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного місця для розміщення відходів;

- або за місцем свого перебування на податковому обліку.

При цьому, якщо Декларація подається за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення, то таким платником має бути подана копія Декларації до контролюючого органу за його місцем перебування на податковому обліку.

З початку року безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів

від ДПС отримали 334,8 тис. клієнтів

Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Протягом січня – жовтня поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались понад 334,8 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 858,3 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Найчастіше послугами надавача користуються фізичні особи – 178,1тис. Вони отримали понад 358 тис. електронних ключів.

Також протягом вказаного періоду 2020 року 156,8 тис. юридичних осіб отримали 500,2 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 139,7 тис. клієнтів, з яких 74,7 тис. – юридичних та 65 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 282,6 тис. сертифікатів.

Всього з початку діяльності надавача видано майже 9,1 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Таким чином клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/442090.html

З початку 2020 року на користь держави вирішено 320 судових справ

Станом на 01 листопада 2020 року на розгляді у судах за участю податкових органів Дніпропетровської області перебувало 5 978 справ різних категорій на загальну суму 14,5 млрд гривень.

Із розглянутих судами з початку поточного року справ на користь податкових органів області вирішено 864 справи на загальну суму 3,4 млрд гривень.

«Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень. Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 3 128 таких справ на суму 8,2 млрд гривень. Із розглянутих справ на користь податкових органів вирішено 320 справ на суму 625 млн гривень», – повідомив начальник управління правової роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович.

Сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» на тему «Новації у сфері застосування РРО»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» на тему «Новації у сфері застосування РРО».

Питання 1: Доброго дня! Що таке програмний РРО?

Відповідь: Доброго дня! Програмний реєстратор розрахункових операцій — програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

Питання 2: Вітаю. Які дії користувача у разі відсутності Інтернету. Чи зможе він продовжувати торгівлю?

Відповідь: На період відсутності зв'язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб'єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Питання 3: Доброго дня! Як буде видаватися покупцеві електронний розрахунковий документ?

Відповідь: Доброго дня! Продавець повинен надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

- електронний розрахунковий документ — це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.

Питання 4: Доброго дня! Чи необхідно застосовувати РРО та/або ПРРО та на яку суму проводити операції ФОП – платникам ЄП, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами?

Відповідь: Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ППРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок(далі – РК).

Статтею 2 Закону № 265 передбачено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або програмні РРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.

При цьому, РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).

Водночас, п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1000000 грн., застосування РРО та/або ПРРО