Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

21 грудня 2018 року – останній день відмови від спрощеної системи оподаткування

Відповідно до ст.298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платники єдиного податку можуть відмовитися від спрощеної системи оподаткування, у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Згідно із ст.298 ПКУ, для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання, не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового кварталу чи року, подає до Державної податкової інспекції заяву про відмову від єдиного податку.

При цьому, перехід до іншої системи оподаткування відбувається з першого числа місяця, наступного за звітним кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи.

Звертаємо увагу, що 21 грудня 2018 року – останній термін для подання платниками єдиного податку заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування з 1 січня 2019 року.

Податки треба сплачувати виключно на НОВІ бюджетні рахунки

Звертаємо увагу платників податків, що у зв'язку із запровадженням Державною казначейською службою України (Казначейство) централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів, з 02 липня 2018 року діють нові рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів, відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (МФО 899998).

Платникам податків для забезпечення повноти та своєчасності розрахунків з бюджетами у розрахункових документах на сплату податків, зборів та митних платежів необхідно зазначати реквізити нових рахунків.

Разом з тим, кошти, які сплачуватимуться платниками податків на рахунки зі старими реквізитами, не будуть зараховуватись до бюджетів, а повертатимуться платникам, як нез'ясовані надходження. За даними Головного управління Державної казначейської служби у Чернігівській області, у листопаді та першій декаді грудня 2018 року повернуто таких коштів у 169 випадках на суму 1,5 млн гривень. З такими платниками працівники ГУ ДФС у Чернігівській області проводять індивідуальну роз'яснювальну роботу.

Отже, для упередження порушень законодавства щодо своєчасності та повноти сплати податків, недопущення втрат бюджету та виникнення податкового боргу, платникам податків необхідно звернути увагу на правильність заповнення реквізитів рахунків у розрахункових документах.

Інформацію щодо реквізитів нових рахунків можна отримати у Центрі обслуговування платників за місцем сплати податків, в органах ДФС, на суб- сайті територіальних органів ДФС України в рубриці «Бюджетні рахунки» http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/ , а також на офіційних Веб-сторінках головних управлінь Державної казначейської служби України.

Одночасно нагадуємо про дотримання при заповненні призначення платежу вимог наказу Міністерства фінансів України від 12.08.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних, платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».

Адже це впливає на своєчасність та повноту зарахування сплачених сум на відповідні інтегровані картки платників та дозволяє уникнути неправомірного боргу та штрафних санкцій.

Звітність у разі смерті засновника юридичної особи подає спадкоємець, який заявив своє право на підприємство

У разі смерті єдиного засновника юридичної особи, який одночасно був відповідальною особою (директор/бухгалтер) за подання податкової звітності відповідальним за своєчасність подання звітності такої юридичної особи буде спадкоємець, який заявив своє право на підприємство.

Якщо укладено договір на управління спадщиною, то відповідальним за подання звітності до контролюючого органу буде особа, яка управляє спадщиною, до подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцями або до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.

У разі, якщо ніхто у встановлені законодавством строки не заявив про своє право на підприємство як спадкоємець та договір на управління спадщиною не укладався, звітність до контролюючого органу не подається. З моменту вступу у силу рішення суду про визнання спадщини відумерлою всі права та обов'язки такого підприємства (в тому числі подання звітності) перейдуть до територіальної громади за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини, яка буде відповідати за своєчасність подання звітності такої юридичної особи.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс ДФС (категорія 135.02).

Найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився — яким чином йому нараховується єдиний внесок

Відповідно частини п'ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

З цим та іншими роз'ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз'яснення у категорії 301.04.01).

Основні зміни щодо порядку застосування КОРО

З 01.10.2018 року набув чинності наказ Мінфіну України від 20.09.2018 року № 773, який вносить зміни до порядків реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), реєстрації та ведення розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також порядку опломбування РРО.

Наказ скасовує вимогу вклеювати звітні чеки в КОРО наприкінці кожного дня. Також підприємці зможуть не використовувати КОРО. Але, якщо касовий апарат зламався або відключили електроенергію, вони зобов'язані припинити продаж або надання послуг до відновлення роботи РРО.

Відповідно до змін ДФС створює реєстр екземплярів РРО і реєстр ЦСО, які міститимуть всю необхідну інформацію про РРО. Це дасть можливість власникам РРО реєструвати їх в один крок за один день, подавши лише одну заяву за спрощеною формою.

Пільги з податку на житлову нерухомість не надаються на об'єкти, що використовуються для одержання доходів

Згідно з нормами п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.

Пунктом 266.4 ст.266 ПКУ встановлено пільги зі сплати податку. Разом з тим, пільги з податку, що сплачуються на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) – це передбачено п.п.266.4.3 п.266.4 ст.266 ПКУ.

Органи фіскальної служби за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника об'єкта житлової нерухомості обчислюють суми податку з об'єкта житлової нерухомості, який перебувають у власності фізичної особи, — це встановлено п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ.

Відповідно до п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 ПКУ для проведення звірки даних, зокрема, щодо об'єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку, фізична особа має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).

Якщо фізична особа – власник об'єкта житлової нерухомості протягом кількох місяців звітного року здавала об'єкт житлової нерухомості в оренду, пільга зі сплати податку на такий об'єкт не застосовується починаючи з того місяця, в якому фактично об'єкт здавався в оренду, та до кінця місяця, в якому припинено здачу в оренду такого об'єкта.

Згідно з нормою ст.810 гл.59 Цивільного кодексу України договором оренди житла визнається цивільно-правовий договір, в силу якого одна сторона – власник житла передає або зобов'язується передати другій стороні житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Наявність цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією для підтвердження здачі житла в оренду.

У Правобережному управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформують платників щодо переваг легальної праці

18 грудня 2018 року відбулась чергова зустріч керівництва Правобережного управління з платниками податків – юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, де одним з питань розглядали постійну системну роботу з тіньовою зайнятістю населення задля легалізації трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками.

Як відзначив начальник управління: «Надзвичайно важливим напрямком у діяльності фіскальної служби була і залишається боротьба за гідну заробітну плату, своєчасність її виплати та сплати податкових платежів. Особлива увага приділяється оформленню належним чином трудових угод при використанні найманих працівників, особливо, суб'єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб».

Постійно проводяться співбесіди та заслуховування керівників і головних бухгалтерів підприємств території обслуговування Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів з питання нарахування та виплати заробітної плати не нижче законодавчо встановленого мінімального рівня, та легалізації найманих працівників.

Заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління Сергій Шевчук під час зустрічі з платниками податків довів до відома присутніх інформацію про вклад платників податків району в наповнення бюджетів усіх рівнів та проінформував присутніх про пріоритети податкової політики та основні завдання Державної фіскальної служби України на сучасному етапі, а також про основні зміни до Податкового кодексу України. Однак, з 01.01.2019 року мінімальна заробітна плата становитиме 4173 грн. Мінімальний обсяг соціального внеску – 918,06 грн.

Крім того, учасників заходу було проінформовано про розміри фінансових санкцій за порушення трудового законодавства. Так, зокрема, за недопущення контролюючих органів до проведення перевірок щодо нелегальних працівників штраф складає 417300 гривень. Якщо перевіряють з інших питань, відповідальність інша. Якщо під час перевірки виявлять працівника без оформлення трудового договору – штраф 125190 гривень за кожного працівника. За порушення строків виплати заробітної плати – 12519 гривень штраф, якщо заборгованість більше 1 місяця", — зазначив Сергій Шевчук.

По завершенню зустрічі платники податків мали можливість отримати відповіді на актуальні питання та запропонували продовжити проведення подібних заходів.

Оприлюднено Закон України "Про Державний бюджет на 2019 рік"

Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 12.12.2018 у офіційному виданні "Голос України" №237-238 опубліковано Закон України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (далі – Закон № 2629).

Основні показники та мінімуми, які закладено Законом № 2629:

► статтею 7 встановлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2019 року – 1 853 гривні; з 1 липня – 1 936 гривень; з 1 грудня – 2 027 гривень;

● для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року – 1 626 гривень; з 1 липня – 1 699 гривень; з 1 грудня – 1 779 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року – 2 027 гривень, з 1 липня – 2 118 гривень, з 1 грудня – 2 218 гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2019 року – 1 921 гривня, з 1 липня – 2 007 гривень, з 1 грудня – 2 102 гривні; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року – 1 497 гривень; з 1 липня – 1 564 гривні; з 1 грудня – 1 638 гривень;

► статтею 8 встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня – 4 173 гривні; у погодинному розмірі: з 1 січня – 25,13 гривні.

Слід зауважити, що прожитковий мінімум працездатної особи впливає, зокрема, на розрахунок: єдиного податку для платників 1 групи; базової податкової соціальної пільги (застосовується при розрахунку податку на доходи фізичних осіб); граничної суми доходу для отримання податкової соціальної пільги.

Мінімальна заробітна плата впливає, зокрема, на: розрахунок єдиного податку для платників 2 групи; розмір добових по Україні відповідно до Податкового кодексу України; збір за місця для паркування транспортних засобів; податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; штрафи за неподання звіту про контрольовані операції; розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; штрафи за порушення законодавства про працю.

Важлива інформація для платників ПДВ

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" із змінами встановлено, що частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників ПДВ податкових накладних та/або розрахунків коригування та їх реєстрація або зупинення реєстрації (далі – операційний день), триває у робочі дні з 8-ї до 20-ї години.

Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Єдиного реєстру податкових накладних, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.

Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців

Відповідно до пункту 25 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність – призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку.

Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.

Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Питання митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією

Нещодавно в інформаційному агентстві "МОСТ-Днепр" відбулася прес-конференція заступника начальника управління – начальника відділу організації митного контролю управління організації митного контролю та оформлення Дніпропетровської митниці ДФС Володимира Деркача на тему: "Питання митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією".

Володимир Деркач зазначив, що 25.11.2018 набрали чинності Закон України від 08.11.2018 року №2611-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів" та Закон України від 08.11.2018 №2611-VIII "Про внесення змін до Митного кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України", які офіційно опубліковані у газеті Верховної Ради України "Голос України" №223 (6978) від 24 листопада 2018 року.

Згідно з законодавчими змінами, нарахування акцизного податку буде здійснюватись за єдиною формулою, яка складається з базової ставки, помноженої на коефіцієнт об'єму двигуна та коефіцієнт транспортного засобу.

Відповідальність за порушення митних правил при ввезенні автомобілів з іноземною реєстрацією поки що не змінюється. Проте через 180 днів, після набуття чинності закону, такі пільгові умови скасовуються і вступають у дію нові санкції щодо порушення вказаних митних правил.

Так, наприклад при перевищенні строку транзиту або тимчасового ввезення транспортного засобу з іноземною реєстрацією більше ніж на 30 діб, передбачено штраф у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів громадян або конфіскація транспортного засобу за рішенням суду.

Крім того, до Національної поліції України в автоматизованому режимі буде передаватись інформація про строки тимчасового ввезення та транзиту автомобілів та осіб, які їх ввезли. Поліцейські отримали право зупиняти транспортні засоби у разі наявності інформації про порушення строків державної реєстрації та перебування на території України.

Так, за керування транспортними засобами, щодо яких порушено строки їх тимчасового ввезення та/або транзиту, використання таких транспортних засобів для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, передача у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, передбачено штраф в розмірі 8 500 грн. При повторному правопорушенні – 17 тис. грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік та з оплатним вилученням транспортного засобу.

"Наразі, на Дніпропетровській митниці ДФС не спостерігається ажіотажу щодо оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією. З 25.11.2018 оформлено 3 легкові автомобілі з іноземною реєстрацією", — підсумував Володимир Деркач.

Внесено зміни щодо визначення оціночної вартості майна

З 1 грудня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року № 971 (далі – Постанова № 971), яка внесла зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2014 року № 358 "Деякі питання реалізації положень Податкового кодексу України щодо оцінки майна".

Зміни, внесені Постановою № 971, прийняті з метою підвищення якості оціночних послуг у випадках визначення оціночної вартості майна, передбачених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема ст. 172 "Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна" ПКУ, та приведення нормативних актів у відповідність до вимог прикінцевих та перехідних положень Закону України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році".

Постанову № 971 опублковано у офіційному виданні "Урядовий кур'єр" від 01.12.2018 № 227.

Стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з ЄСВ: строк давності не застосовується

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) до платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум ЄСВ, а починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум ЄСВ.

На суму недоїмки платнику ЄСВ нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати ЄСВ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Розрахунок фінансових санкцій здійснюється на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Підставою для прийняття відповідного рішення щодо нарахування пені та застосування штрафних санкцій є акт документальної перевірки платника ЄСВ.

Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені складається за формою згідно з додатком 12 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449).

Рішення про нарахування пені та застосування штрафів (далі – рішення), передбачених, зокрема, пунктами 2 та 5 розділу VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.

Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках. Перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику ЄСВ у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника ЄСВ, банку чи фізичній особі – платнику ЄСВ. Другий примірник залишається в органі доходів і зборів. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються у журналі обліку рішень за формою згідно з додатком 19 до Інструкції № 449.

Рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі такого платника ЄСВ під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування з повідомленням про вручення.

Якщо платник ЄСВ на день надсилання йому органом доходів і зборів рішення не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата. У разі, коли неможливо вручити платнику ЄСВ рішення поштою у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника ЄСВ за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника ЄСВ прийняти рішення, таке рішення вважається врученим платнику ЄСВ у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Рішення контролюючого органу є виконавчим документом. У разі, якщо платник ЄСВ чи банк отримали рішення і не сплатили зазначені в них суми протягом десяти календарних днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний контролюючий орган про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати ЄСВ, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати ЄСВ, який визначено розділом VІ Інструкції № 449.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою такої недоїмки. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з ЄСВ не застосовується.

Вищевказані норми визначені розділом VІI Інструкції № 449.

У Правобережному управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадали, що реалізація і захист прав людини набуває важливого значення у сфері податкових відносин

Одним із основних принципів діяльності органів Державної фіскальної служби в Україні є забезпечення додержання прав людини та можливості їх реалізації, а також гарантування законності та правопорядку у системі оподаткування. Таким чином, реалізація і захист прав людини та правозахисна діяльність набуває особливо важливого значення у сфері податкових відносин.

Під час чергової зустрічі з платниками начальник Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Максим Ясаков нагадав: "Ефективність захисту прав платників податків визначається статтями 6, 8, 13 і 19 Конституції України, що забезпечує належний захист їх прав.

Водночас, статтею 67 Конституції України чітко визначено обов'язок кожного громадянина України сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законами України.

Конституцією України передбачено право кожної людини і громадянина захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами (частина 5 статті 41).

Крім того, стаття 56 Конституції України регламентує, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень".

Передбачені основним законом права та гарантії поширюються на сферу податкових правовідносин. Податкового кодексу України визначає права платників податків та механізми їх захисту, зокрема, право платників податків безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю (стаття 17).

Об'єкт житлової нерухомості отримано у спадщину: обчислення податку на нерухомість

Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок) фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 476 (п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ)

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Отже, для фізичної особи, яка отримала об'єкт житлової нерухомості у спадщину після смерті його власника, податок обчислюється контролюючим органом за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації) починаючи з місяця, у якому така особа набула право власності.

Використовувати під час тимчасової (виїзної) торгівлі ліцензію з іншого місця торгівлі не дозволяється

Роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481)).

Ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.

Місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (ст. 1 Закону № 481).

Відповідно до п. 25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 зі змінами та доповненнями (далі – Тимчасовий порядок), місце торгівлі зазначається на лицьовому боці ліцензії.

Одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду (п. 27 Тимчасового порядку).

Отже, оскільки ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) отримується суб'єктом господарювання на кожне окреме місце торгівлі, то використовувати під час тимчасової (виїзної) торгівлі ліцензію з іншого місця торгівлі не дозволяється.

Для тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) суб'єкт господарювання повинен придбати нову ліцензію на роздрібну торгівлю за таким тимчасовим місцем торгівлі.

Право на отримання "підвищеної" податкової соціальної пільги

Порядок надання податкових соціальних пільг (далі – ПСП) встановлений статтею 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з нормами підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Платники ПДФО, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліди І або ІІ групи, у тому числі з дитинства, учасники бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни мають право на "підвищену" ПСП у розмірі 150 відсотків суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ (у 2018 році – 1 321,50 грн).

Про наявність такого права необхідно зазначити у заяві про застосування ПСП, до якої додати відповідні підтверджуючі документи. Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227.

Відбулося засідання "круглого столу" з питань порушення трудових та економічних прав громадян

Заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна прийняла участь у "круглому столі" на тему "Кращі практики захисту від катувань та жорстокого поводження", який нещодавно відбувся за організацією ГО "Правозахисна Група "СІЧ", Правового клубу "PRAVOKATOR" та Першого дніпровського міського центру з надання БВПД.

Під час "круглого столу" обговорювались питання порушення трудових та економічних прав засуджених, виконання рішень Європейського суду з прав людини державою та сучасні виклики у роботі юридичних служб.

З урахуванням проведення Всеукраїнського тижня права, Ірина Сікіріна розповіла присутнім про практику ДФС України стосовно перевірки оподаткування доходів громадян. Окремо вона зупинилась на змінах, внесених до Кримінально-виконавчого Кодексу України, відповідно до яких засуджені, які залучені до суспільно-корисної праці за трудовим договором, підлягають обов'язковому соціальному страхуванню.

Ірина Сікіріна доповіла, що фіскальною службою області здійснюються перевірки колоній та підприємств, що використовують працю засуджених. Під час проведення документальних перевірок підприємств, які використовують працю засуджених осіб, виявлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на нараховану заробітну плату роботодавцями не нараховується та не сплачується.

Кожний засуджений, який працює у виправній колонії або на підприємстві, які створені при виправних колоніях, втрачає страховий стаж. Робота в данному напрямку триває.

Ірина Сікіріна наголосила, що фахівці фіскальної служби завжди готові до відкритої та результативної співпраці, здійснюючи все для вирішення існуючих проблем.

Метою подібних заходів є попередження та мінімізація правопорушень, які посягають на основоположні права та свободи людини і громадянина.

Нерухомість у дарунок нерезиденту від громадянина України

Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ст.174 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) регламентує порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку у результаті прийняття ним у дарунок коштів, майна, майнових та немайнових прав.

Відповідно до п.174.6 ст.174 Кодексу дарунки оподатковуються за правилами, встановленими розділом IV Кодексу, для оподаткування спадщини.

Згідно із ст.174 Кодексу, для будь-якого об'єкта дарунка, отриманого фізичною особою-нерезидентом від громадянина України застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків.

Разом з цим, тимчасово, до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, до дарунку застосовується військовий збір – 1,5 відсотки (п.16 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Також, ст.14 Кодексу визначено поняття "резидент" та умови набуття цього статусу. Якщо фізична особа не відповідає цим умовам, — вона не є резидентом України.

Враховуючи вищевикладене, спадкоємці-нерезиденти зобов'язані сплатити податки до початку нотаріального оформлення об'єктів спадщини. Проте, річн