Станом на 20 вересня, волонтер міжнародної спільноти InformNapalm, білоруський журналіст Денис Івашин вже 192 дні перебуває у слідчому ізоляторі. Ще 12 березня 2021 службовці КДБ Республіки Білорусь спершу вивезли його в невідомому напрямку, а пізніше вдалося з'ясувати, що він був доправлений у СІЗО в м.Гродно. Формальним приводом для затримання стало інкримінування журналісту підозри по ст. 365 (втручання у діяльність співробітників органів внутрішніх справ).
Напередодні Денис опублікував у виданні «Новы Час» розслідування про колишніх працівників розформованого в Україні спецпідрозділу «Беркут», які після втечі з України пішли на службу режиму Лукашенка в Білорусі. Розслідування повністю базувалося на відкритих джерелах і журналіст не порушив жодних законів, проте, колишні працівники силових структур України, які стали служити режиму Лукашенка вирішили помститися і кинути Дениса Івашина за ґрати. Але більш ніж за пів року їм не вдалося зібрати притомних доказів провини Дениса по інкримінованій статті, по якій передбачено можливість тримати під вартою на час проведення слідчих дій не більше 6 місяців. Цей термін вже давно сплив, але журналіста так і не відпустили, також не відбувся і суд.
Відомо, що за ці 192 дні на Дениса неодноразово намагалися тиснути психологічно, провели всього декілька допитів в межах законодавства, а потім постійно викликали на бесіди без участі адвоката, що є порушенням, та намагалися змусити підписати якісь папери про визнання «провини». Проте журналіст чітко наголошував, що не скоїв жодного злочину, тому йому не має чого визнавати. З офіційного сайту Білоруської асоціації журналістів (БАЖ) стало відомо, що силові структури, щоб мати змогу і далі утримувати журналіста у СІЗО вирішили додатково інкримінувати Денису Івашину іншу статтю, щоб і далі тримати за ґратами безвинну людину. Ця стаття характеризується як «більш тяжка», але яку саме статтю інкримінують цього разу поки невідомо, бо карні органи ухиляються від прямої відповіді, всіляко затягуючи процес. Відомо лише, що за цією додатковою статтею передбачена можливість досудового утримання під вартою терміном майже 9 місяців.
Нагадаємо, що білоруський журналіст Денис Івашин є громадянином Білорусі, він також має статус закордонного українця. Цей факт, а також чисельні запити від засобів масової інформації щодо затримання у Білорусі відомого журналіста Дениса Івашина обумовив офіційну реакцію МЗС України. Своє занепокоєння з приводу затримання журналіста також публічно лунало з боку Міністерства закордонних справ Литви.
Також до публічних заяв з вимогою припинити політичне переслідування журналіста Дениса Івашина долучилися ЗМІ з Білорусі, Литви, України, Польщі та інших країн.
Висновок
Наразі інформаційна кампанія з вимогою звільнити білоруських журналістів, які є політичними в'язнями режиму Лукашенка, продовжується. Журналіст Денис Івашин не єдиний хто став політичним в'язнем системи Лукашенко та силовиків, які її обслуговують. На жаль, висловлювання «глибокого занепокоєння» та публічний осуд з боку України, країн Європейського союзу та США не є достатньою передумовою для визволення політичних в'язнів у Білорусі. Чисельні порушення прав людини, а також прав журналістів у Білорусі потребують посилення санкційного тиску на режим Лукашенка, активного ведення перемовин з вимогою визволення політичних в'язнів, тримання фокусу уваги на кожному окремому випадку та водночас на комплексному підході. Режим Лукашенка також спирається на фінансову та силову підтримку з боку РФ, яка своєю чергою посилює інтеграцію Білорусі у «союзницьку державу». Де-факто це є продовженням намірів РФ проводити гібридну окупацію територій сусідніх країн. Тому санкційний тиск має посилюватись не тільки на режим Лукашенка, але і на режим Путіна, який є фактичним бенефіціаром авторитарного терору та придушення демократичних прагнень у Білорусі. Путін та його оточення не мають сховатися за спиною Лукашенка, тримаючи його мов живий щит та громовідвід, за яким його не дістануть санкції за гібридні агресивні дії, спрямовані проти країн ЄС. Захід має усвідомлювати, що режим Лукашенка дедалі більше відкриває Росії шлях до військового або гібридного вторгнення у європейські країни, надаючи свої військові аеродроми, полігони та інфраструктуру в спільне управління з Російською Федерацією.
Більше інформації + фото та скриншоти доступні на сайті InformNapalm.
