Україна повинна ретельно вивчати Російську Федерацію. Однак покищо не вивчає. Примітивні і поверхневі судження, мовляв Росія – це «колос на глиняних ногах», який скоро рухне і «буде нам щастя» – не здатні замінити ані збору інформації, ані її аналізу, ані прогнозування і формування пропозицій для Уряду та спеціальних служб.
Спеціальні служби, а можливо – спеціальні центри із відповідними фахівцями повинні аналізувати не лише військово-політичну та економічну ситуацію, але й відносини регіонів з федеральним центром, суб'єктів федерації між собою, вивчати національні і відцентрові рухи та їх контакти із третіми державами, міжетнічні взаємини, екологічні проблеми, конфлікти між елітами тощо. Без цих знань прогнозування неможливе. Ми зобов'язані бути обізнаними і підготовленими до різних сценаріїв розвитку ситуації всередині РФ. Проте, наша держава ніколи не здійснювала подібного прогнозування і ніколи не готувала операційних планів щодо РФ (для різних сценаріїв розвитку ситуації всередині федерації).
Водночас сама РФ не лише нарощує свій військовий потенціал, але й ретельно вивчає слабкі сторони: як власні, так і супротивника. Враховуючи досвід Москви в організації та проведенні спеціальних заходів з шантажу, підкупу, деморалізації, дезінтеграції та застосування невійськової сили закордоном – відмова від вивчення РФ виглядає щонайменше наївністю, щонайбільше – небажанням боротися і перемагати. Це була загальна вступна частина, а тепер перейдемо до конкретики та аналітики, яку спеціально для сайту міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm підготував Павло Подобєд, аналітик Центру дослідження безпекового середовища «Прометей».
