Вчора писав, що нарешті знайшов для себе рішення як боротися з тіньовим баном...
У коментарях було багато охочих дізнатися «секрет», хоча в самому дописі вже йшлося, що рішення я знайшов, по-перше: ДЛЯ СЕБЕ, по-друге: що це рішення ЯК БОРОТИСЯ, а не як перемагати, по-третє: що це рішення досить радикальне та не підійде для більшості. Радикальне в тому сенсі, що потребує переосмислення та переоцінки цінностей до якої з об'єктивних причин не всі готові та і вона багатьом з вас не потрібна.
Хоча деякі рецепти для вас я все ж таки маю. Але про все по черзі...
Якщо коротко, то згідно з певним емпіричним досвідом різних людей, існує припущення, що соцмережі, зокрема й фейсбук, мають незадекларовані обмеження. Це так званий «тіньовий бан». Його ефект найбільше відчувають блогери чи лідери суспільної думки, які мають десятки тисяч читачів/підписників і помічають раптове значне зменшення реакцій на їх дописи, а також отримують скарги, що читачі перестали бачити їх пости у своїй стрічці. Існує припущення, що це пов'язано із введеним в алгоритми фейсбука певним коефіцієнтом «бану», який вносить у формулу розрахунку ранжування дописів вручну адміністрацією чи модераторами соцмережі. Умовно цей коефіцієнт може бути 1, або 100 (якщо модератори бажають надати певній сторінці високу видимість), або ж навпаки мати мізерне значення 0,0001 і тоді ваші дописи попри те, що у вас десятки тисяч підписників будуть бачити лише одиниці з них.
Наприклад, якщо якомусь російському модератору чи любителю «російського миру» колись потрапили на око мої дописи та він тихенько вирішив внести у формулу моєї сторінки коефіцієнт менше 1, то з того часу всі дописи будуть мати маленьке охоплення. Звісно у формулі є й інші коефіцієнти, такі як коментарі, репости, реакції — вони також впливають на видимість і якщо їх назбирається досить багато, то будь-який допис може все ж таки подолати певні критичні наслідки банового коефіцієнту. Але погодьтеся, ККД цього процесу буде надто низьким. До того ж якщо видимість допису маленька, то і звідки взятися коментарям, репостам чи реакціям?
Наголошую, що це лише емпіричне припущення, яке поки що не можна якось довести. Воно ґрунтується суто на зовнішніх спостереженнях за роботою мережі. Якщо у вас немає адмін доступу до коду фейсбук, то ви, вочевидь, ніяк не зможете довести, що певні інструменти дискредитації та регуляції «свободи слова» існують. А те, що не доведене не може слугувати приводом для судових позовів. Тож офіційно існування «тіньового бану» заперечується, інформацію про них відносять до «теорії змови».
Що ж, не виключаю, що у мене, як і у багатьох інших людей, які також помічають «тіньовий бан» всього-на-всього хвора уява і світ соцмереж простіший, ніж нам здається. Але повернемось до питання, як можна з цим боротися?
Як не дивно, прямим чином ніяк. Звісно можна задовбувати службу підтримки Fb й писати, що щось з вашим акаунтом не так, але скоріше за все, вам ніяк не допоможуть і будуть лише переконувати, що все добре. Це мов вас зачинили санітари у палаті, ви їм доводите що здоровий і вас помилково закрили в психлікарні, а вони сміються, кивають, але не випускають вас із палати, а якщо будете надто наполягати, то ще і вколють заспокійливе (вже не тіньовим, а повним баном на 30 діб). Тож прямо вплинути на «тіньовий бан» ви не зможете, допоки хтось раптом не прибере цей штучний коефіцієнт, вірогідність цього дуже маленька.
Як боротися? Залишається самим активніше виходити з тіні — активно коментувати дописи друзів (не плюсиками, а писати ґрунтовний коментар, щоб іншим людям було цікаво перейти на ваш профіль, можливо, стати новим вашим читачем). Диверсифікувати власні інформаційні потоки, але не тільки у соцмережах, а і виходити у ЗМІ, на телебачення, ставати впізнаваним для людей, які, можливо, захочуть на вас підписатися. Тож вихід із тіні фейсбуку можливий лише якщо ви самі не в тіні та можете собі дозволити посилити свою публічність.
Але описані методи не підходять для мене особисто, бо я обрав для себе тіньовий шлях боротьби, відкинувши зайве честолюбство не стільки заради власної безпеки, скільки в данину характеру свого внутрішнього інтроверта. Я люблю писати, але не вмію і не люблю розмовляти, тому репрезентативну функцію представляти напрацювання спільноти InformNapalm давно віддав Mykhailo Makaruk. І звідси ж випливає також моє рішення про переоцінку цінностей щодо цієї соцмережі. Радикальність рішення в тому, що я приймаю неможливість побороти тіньовий бан в тих умовах, в яких я опинився. А якщо я не можу його здолати сам, то навіщо і витрачати сили на його подолання? Тобто матеріали InformNapalm і так будуть виходити в мережі, багато читачів та волонтерів також ретранслюють їх, до того ж наш спікер виходить на TV і веде відеоблог на 24 каналі. Тож фактично мені не потрібно намагатися подолати тіньовий бан і я можу собі дозволити спрямувати свій час та сили в інше річище, менше заходити у соцмережу, менше писати та не перейматися взагалі кількістю переглядів чи реакцій. Час жити в офлайні, бо соцмережі забагато на себе беруть і забагато висмоктують психічної енергії. А цієї енергії з роками не більшає, тож вона мені потрібна на саморозвиток.
Писати статті чи щось репостити від друзів і далі буду, але буду прагнути мінімізувати свою присутність в (соц)мережі. І можливо колись, коли наша війна завершиться остаточною перемогою, я зможу остаточно піти в тінь на межі якої постійно знаходжуся.
