Повернулися групою музикантів та письменників з зони проведення АТО, де дали чотири класні концерти для військових та цивільних. Так сталося, що ця подорож несподівано стала гучною, з залученням преси і зв'язків.
Введення в історію тут: Силовики не пропускают автомобили волонтеров на блокпостах возле Славянска и Краматорска
Написати хочеться багато.
Я побачив вперше і наявно, особисто, брехню прес релізів. Вже писав вчора на ФБ, але доповню.
На блок пості в Слов'янську, де нас протримали дві години, накопичилось багато машин. Від приватних седанів до рейсових автобусів. Через півтори години пропустили всіх, окрім нашого волонтерського буса, з концертною апаратурою, з усілякими «маловідомими» жаданами, кокотюхами, рябками і кадановими. І піротехніками (відомий волонтер Олег Абрамичев), які взагалі, за думкою деяких аналітиків з київських диванів вперше приїхали в АТО і не знають шо це за штука така — блок-пост у Слов'янську. Мовляв — стандартна ситуація, чого обурюєтесь?
Згідно прес релізів, виявляється, усюди лютують ДРГ і, аби зберегти життя волонтерам, їм треба зробити купу перешкод при потраплянні в АТО. Нічого особистого, лише турбота. З пропозиціями типу «Хай за вами приїдуть військові, до яких ви їдете» або «Робіть дозвіл на проїзд в АТЦ». Поліцейські самі були в ахуї від постанови (природу якої вони нам не пояснювали), бо за дві години стояння ми надивились багато чого. Нерви в деяких поліціянтів і тих що стояли на блок посту були зірвані. Хіба що не стріляли.
За думкою тих самих аналітиків і Жадан піарщик, і казати на блок-постах, що ти волонтер не треба, виявляєтья. Радників набігло — жах! І мені дісталося трохи. Я вже, виявляється, став «зрадаватним нібито валантьором» за думкою деяких знайомих мені особисто «діячів», ветеранів чугуївського котла і куп'янської дуги.
Ми, врешті решт, проїхали. Через інший блок-пост. Завдяки зв'язкам. До останнього ми колегіально вирішили чекати і не роздувати ситуацію, думаючи, що цей маразм тимчасовий і все буде в порядку. Аж потім, коли зрозуміли, що нікуди не встигаємо і нам тупо їздять по вухах — підняли гвалт. Преса підхопила. І чергова з численних подорожей, звичайна, здавалось, подорож на війну стала гучною.
Інші волонтери вирішували питання проїзду кожен як вмів. Через сварки, викликаючи-таки військових для супроводження (на «пєрєдок» під Слов'янськом, ага). Хтось просто їхав полями.
А тут розгін блокади. Бач, як несподівано і раптово. Це ж треба! Навіть думки не було, що все це пов'язано. Ну що ви? Й гадки не мали! Чесно-чесно!
Тема блокади стала ключовою в наших багатогодинних розмовах під час переїздів розбитими дорогами. Блокада викликає питання. Вчора Ярош сказав, на мою думку, зважену річ. Що блокаду по суті підтримує. А форма викликає питання.
В мене і формальні лідери питання викликають. І туманність вимог. Достатньо зайвого, театрального і незрозумілого навколо блокаді. Але це питання форми блокади. Не суті.
Офіційній інформації МВС про відсутність постраждалих, няшний КОРД, купу колишніх засуджених та заблюрене відео з показами про 400 грн. (наркотики? наколоті апельсинки???) я скоріше не вірю. Читайте вище. Брехню релізів речників МВС ми відчули на собі. Типу, поглиблена перевірка документів, жодних перешкод. І це ж просто про блок пости йдеться. А там затримання блокадників. Політ для фантазії огого!
Загалом кілька висновків.
Мовчанка, відсутність пояснень і діалогу з боку представників влади, або липові аргументи, що вводять в оману, роблять тих представників особами яким немає бажання вірити (це я м'яко).
В мене немає сумнівів, що інформаційні кампанії, що супроводжують події останніх часів, однаковість тез на захист влади, які ширяться одночасно різними блогерами є нічим іншим, як елементом роботи української пропагандиської машини, яка вже побудована. Вона не справляється з російською пропагандою і будувалась, схоже, не для боротьби з нею. А для просування тез, які підхоплюють так звані умовні «порохоботи». Це дуже тривожний дзвіночок.
Ті, чий бізнес потерпає від блокади не мають гальм. Як і деякі блокадники і політики. Це вкрай небезпечна ситуація. Втім справжнього глибокого фахового діалогу не було. Не було і бажання, думаю. І більше не було бажання з боку представників влади. Бо такий діалог викриває хибність і корумпованість діючих схем торгівлі з ОРДЛО. Тому було обрано розгін, як найлогічніший для влади варіант. Замість ведення діалогу, відкритості, прозорості. Чесності нарешті! До останнього всім сторонам конфлікту треба стримуватись, розмовляти, уникати різких рухів, брати відповідальність. Треба зараз видохнути і почати розмовляти, поки не сталося чогось дійсно непоправного.
І наостанок про тупість.
Мій друг, письменник Олексій Чупа сказав якось, що ненавидить колаборантів та найманців, але ще більще — просто тупих людей. Останні можуть бути начитаними, мати по кілька освіт або високу кваліфікацію у якійсь справі. Але при цьому бути тупими. У фейсбуку їх повно. І в житті. Деякі сьогодні вилетіли з друзів. Хоча, можливо, це особливість фейсбуку і при реальній зустрічі ми порозуміємося. І я вибачусь за різкість.
Для прикладу такої тупості. Підливати пальне у сьогоднішнє небезпечне полум'я подій, підбивати на прямі сутички військових з поліцією — це або тупість, або неусвідомлені поширення вбросів кремлівських тролів.
Та й інтернет-воякам пиздіти з продавлених диванів на того ж Жадана багато розуму не треба.
Чейз писав «Тупість не порок, а ступінь розумового розвитку». Тож, вдосконалюйтесь.
Ніби все.
Україна переможе!
-------
Хочете допомогти дітям в зоні АТО та військовим?
Допомога дітям: Благодійний фонд Сергія Жадана
З питань допомоги військовим з вертайтесь до мого друга Олега Піротехніка. Перевірена людина. З ним ми часто їздемо разом. Олег їздить в АТО регулярно, мінімум двічі на тиждень, в різні міста, до різних підрозділів , завжди по суті. по реальних потребах.
4149 4978 5466 2642 Абрамычев Олег, Приват банк
Разом до перемоги!
