Я хочу написати оду Харкову. Але не виходить. Я не вмію писати оди. Напишу присвяту моєму рідному місту. Моєму рідному українському місту Харків.
Не його красі, крутій архітектурі, яку мало хто знає, навіть я. А тому складному Харкову, який стояв віками на перетині кордонів, шляхів, мов, культур. Я напишу про людей.
Тут писали свої твори Гулак-Артемовський, Квітка-Основ'яненко, Карпенко-Карий, ставив свої вистави Лесь Курбас.
Дехто з великих тут похований.
Тут було розстріляне Українське відродження. Поети, письменники. (Але сьогодні не в Київі, не у навіть Львові, а саме в Харкові живе Сергій Жадан. Щось в цьому є.)
Тут за Сталіна були вбиті кобзарі, могили яких до сьогодні не знайдено. Але саме на Слобожанщині кобзарство розквітло. Тут і було поховане.
З серії «ну то такое»: в Харкові вчився Мечников та працював Ландау — Нобелевські лауреати.
Хочете про гео політику? (Яка, втім, невідривно пов'язана з культурою і історією) Можу сказати наступне: Бжезинський по деяким джерелам народився в Харкові. Батьки його тут точно працювали. Щось в цьому теж є?
Більше того — саме Харків, харківські вболівальники породили хіт «Путін — Хуйло». До пісенної тематики долучився і я зі своїми піснями мілліонниками — чого скромничати?
Тут працюють сотні волонтерів, які допомагають військовим, переселенцям, дітям. Таких людей в Харкові дуже багато.
Саме в Харкові був чисельний мітинг 22 лютого 2014 року. Коли тікав Янукович і було страшно після розстрілів в Київі. Тоді в Харкові нікого не розстріляли як в Київі. Тоді Харків показав всім, хто сумнівався що Харків — це Україна! Але на роковини цієї насправді перемоги, міною було вбито 4 людей, в тому числі і підлітка Даню Дідика. Якщо б не газель — загиблих було б десятки.
Харків дав і кадри. Оцінку давати не буду. Перелічу. Аваков. Ложкін. Райнін. Достатньо?
Харків обрав Гєпу. Тут взагалі без оцінок. Русского мира в Харкові достатньо. А що ви хотіли від міста в 40 кілометрах від російського кордону?
Але оцініть красу тих думаючих людей, які тут, на вістрі війни залишились українцями або такими себе нарешті відчули, усвідомили.
Боротьба харківців за Україну варта оди. Але я не вмію поки оди писати.
Через роки, десятиліття вся Україна дасть оцінку всім українцям-харківцям.
І про багатьох з них напишуть в підручниках.
І багато хто з них стане символом боротьби за незалежність України.
-------------
Хочете допомогти дітям в зоні АТО та військовим? Звертайтесь до мого друга Олега Піротехніка. Перевірена людина. З ним ми часто їздемо разом. Олег їздить в АТО регулярно, мінімум двічі на тиждень, в різні міста, до різних підрозділів , завжди по суті. по реальних потребах.
4149 4978 5466 2642 Абрамычев Олег, Приват банк
Разом до перемоги!