П'ятеро чи шестеро якихось студентів (якщо студентів) вирішили провести акцію-перформанс за участі замміністра і торта.

Під час акції, після лозунгів «це антисоціально» та інших проявів дрімучого соціалізму якась баришня почала кричати: «гроші на освіту, а не на війну». Інші хлопці слухняно підхопили цей найтупіший лозунг, який я чув за останні часи, злившись у єдиному екстазі у купку нікчемних маріонеток. Далі крики, охорона, суспільний резонанс, таємне поїдання торта замміністром зі свого замміністерського піджака.

Ну, а тепер серьозно. Що відстоюють ці найгірші представники студентства? Вони думають, що це такий собі міні-Майдан і це круто? Та ні. Це тупо. Жодного стосунку до відстоювання прав і свобод ця акція не має. Це відстоювання свого небажання навчатись та працювати прикрите лозунгами про війну, про яку вони, сукабля, навіть чути не хочуть.

Повальна вища освіта, предмет гордості СРСР та багатьох пострадянських країн — міф і атавізм. За вищу освіту треба боротися. Як і за свій бізнес, за високооплачувану, статусну роботу. Найуспішніші мають отримувати стипендії. Високі, щоб можна було жити. Соціально незахищені або люди з фізичними вадами також мають отримувати стипендії. А 70-80 відсоткам тих, хто переважно бухає чи гуляє — стипендії не потрібні. Інакше, виходить, вся система стипендій це щось на кшталт: «Від кожного за його здібностями, кожному за його потребами».

Хоча, зроблю поправку. Якщо гулянки та п'янки не заважають студенту добре здавати іспити, хай робить що хоче. Так званий контроль відвідуваності, як на мене, теж щось дуже совкове. Як і вимога сидіти на роботі з 8 до 17 години від, скажімо, айтішника, який полюбляє писати код по ночах.

Але, я трошки відволікся. Повернемось до наших бара... студентів.
Окремо про війну. Реакція розгніваних коментаторів часто зводиться до «В АТО їх!» Це вже стало трендом — уявно посилати будь-кого в АТО в якості покарання. Люди! Да нікому не здалися вони в АТО зі своїм відношенням до країни та... їжи (кидання тортів не додає нікому плюсів в карму). Огидно те, що ці молоді люди демонструють повне нерозуміння причинно-наслідкових зв'язків, займаються підміною понять, спекулюють та фактично виявляють байдужість до долі країни. В них в очах світиться тільки стипендія, так само, як класичній ваті на все насрати, аби тільки повернути долар по 8.

По суті, ці студенти лише різновид "gossypium ordinarium", тобто «вата звичайна». І до їхніх закликів треба відноситись так само як до закликів типу «за стабільнасть»!

Проплачена то була акція чи ні — сказати напевно не можу. Мені здається, що вона безумовно проплачена. Втім, як бачимо, вона дала старт широкій корисній дискусії про систему виплати стипендій, яка по суті зберіглася з радянських часів.

Доречі, погуглив. Новину про цей інцидент першими, ніж переважна кількість українських ЗМІ, опублікували ЛайфНьюз та Звєзда. Дуже солодка тема, боти по всіх фронтах вже ламають пальці об клавіатури.

І на останок. Якщо комусь захочеться докорити мені особисто, що, мовляв, студентам нема на що жити та інше — нагадаю, що у студентські роки я працював, іноді на двох роботах одночасно з денним стаціонаром. Вивчився, живий, здоровий. Це була добра практика, яка загартовує на все життя.