16 липня 308 парламентарів проголосували законопроект №3485, що вносить правки до Виборчого кодексу. Найцікавішою новелою і потенційною найбільшою проблемою є проведення виборів до місцевих рад у населених пунктах із кількістю виборців 10 тисяч і більше відбуватимуться за пропорційною системою із відкритими виборчими списками. Нагадаємо, раніше така виборча система передбачалася лише для громад з кількістю виборців понад 90 тисяч.
Настільки серйозна партизація місцевих виборів містить наступні недоліки:
- Зміна «правил гри» за 3 місяців до виборів. Суттєві зміни у виборчій системі не дозволять багатьом партіям належно підготуватися до місцевих виборів в малих громадах.
- Слабкі місцеві організації не зможуть плавно розвиватися, і, як наслідок, залишаться під серйозним впливом центрального офісу.
- Є висока ймовірність, що партійне будівництво (створення нових місцевих організацій) буде лише технічним для участі у виборах та не створить нові реальні місцеві організації. Оскільки інших стимулів для партій поки просто не існує.
- Місцеве самоврядування на базовому рівні ставиться у залежність від «партійної лінії». При цьому, вищеописані проблеми можуть зіграти і навпаки. Відсутність реально діючої розгалуженої партійної системи послаблюватиме контроль за місцевими організаціями нижчого рівню. Тому даний висновок не може вважатися однозначним.
Розглянемо, яким чином топ-5 партій на даний момент підійшли до нових виборчих правил.
Відповідно до соціологічного дослідження групи «Рейтинг» від 2 липня, «Слугу народу» яку готові підтримати 29,3% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За партію «Опозиційна платформа – За життя» – 15,3%, «Європейська солідарність» – 13,6%, «Батьківщина» – 10,7%, та «Партію Шарія» – 3,7%.
«Слуга народу» є молодою партією, керівництво місцевих обласних організацій якої було обрано лише минулого місяця. За даними «Опори», з посиланням на профільний реєстр станом на 9 липня (цими даними ми будемо користуватися і для інших партій), «Слуга народу має лише одну місцеву організацію. Безумовно, це партія влади і до неї можуть тяжіти авторитетні політики місцевого рівня, які раніше йшли як самовисуванці, але поки це лише теорія.
„Опозиційна платформа – За життя“ має 31 місцеву організацію. Відсутня інформація про активну партійну розбудову, а відповідна сторінка на офіційному веб-сайті партії взагалі відсутня.
„Європейська солідарність“ має 29 місцевих організацій, отриманих в спадок від БПП, створених у 2017-18 роках. Ці партійні організації в силу тактики на президентських виборах були досить сильно „прокачані“. Також, останнім часом можна багато прочитати про активність партії в регіонах. Проте такої кількості місцевих організацій поки відверто не достатньо для гри за новими правилами.
„Батьківщина“ має найбільшу кількість місцевих організацій серед партій, які досі „в грі“ — 645. Це обумовлено тим, що ця партія є найстарішою, з усіх перелічених та досить багато часу приділяла створенню місцевих організацій. Проте станом на сьогодні, політичний проект має великі проблеми з фінансуванням і є ймовірність, що місцеві організації партії або не прийматимуть участь у виборах, або використають лише бренд без контролю з центру, або будуть реагувати за ситуацією.
„Партія Шарія“ є єдиною непарламентською і наймолодшою партією з цього списку, та лідером позапарламентських сил на даний момент. Вона має 18 місцевих організацій, практично не поступається іншим партіям і у 18 разів більше за провладну партію. Останні новини про партію стосуються нападів на представників саме місцевих організацій.Оригінальним є продовження „мережевої“ технології на партійне будівництво, на сайті партії можна знайти телеграм-чати для різних місцевих осередків (аналоги автору не відомі). Та для нових партій така різка зміна виборчих правил може бути як раз найболючішою.
Замість висновку:
Такі різки зміни виборчої системи навряд допоможуть хоч одній з політичних партій, створять більші проблеми в адмініструванні виборчого процесу та діяльності місцевого самоврядування.
