На нас чекає ще одна велика війна. Вона вже почалася в Бучі, Тростянці, Іванкові та інших звільнених містах і селах України і почнеться у кожному звільненому невдовзі. Це війна Порядку із Хаосом. Війна за українські правила співжиття на території на противагу радянським і староімперським. Війна за власне українські будівлі та інфраструктурні об'єкти. Війна за українську ідентичність у всьому.
Після повномасштабного вторгнення росії на нашу землю кожен українець знайшов свій спосіб допомогти країні. Військові, волонтери, медики, освітяни, лідери думок, кіберспеціалісти, бізнесмени – усі громадяни України по-своєму працюють на нашу Перемогу у цій війні. Кожен докладає зусиль, адже розуміє, що на кону і скільки проблем та незгод переносять наші військові, наші цивільні громадяни і наша економіка. У кожного своя роль, але кожен працює на перемогу.
Коли почнеться відбудова і модернізація постраждалих територій, ми зіткнемося з тисячами проблем: застарілі плани, неякісні матеріали, некомпетентні спеціалісти, відсутнє законодавство тощо. Одним із ключових питань буде те, якими мають бути нові будинки, вулиці, села, міста, території? Які функції вони мають виконувати?
Є одна найважливіша відповідь на ці питання: вони мають бути українськими та виконувати функції забезпечення української моделі співжиття. Ця відповідь породжує нові питання: а що таке «українські», на основі чого це визначити, як це візуалізувати тощо. Тому першими, хто вступив у бій із Хаосом, стали інтелектуали. Люди, які вже у перші дні почали думати про те, як буде відбуватися відновлення України. Саме вони сконцентрувалися на пошуку відповідей на ці та інші питання. Вони займаються створенням ідеологічної, теоретичної, прикладної та нормативної основи для відбудови та модернізації.
Вони намагаються пробудувати ланцюжок між українською ідентичністю та українською відбудовою і модернізацією. Вони визначають ключові ідеї та цінності української ідентичності, виділяють на їх основі базові принципи життєдіяльності і взаємодії на території (поведінкові, етичні, культурні, традиційні аспекти). Відштовхуючись від цього, визначають функціонал, необхідний для «життя по-українськи», а також постулюють культурно-традиційну тяглість у способі будівництва і планування та символічному оформленні. Результатом роботи стають як концептуальні настанови так і технічні завдання для архітектурно-планувальних документів з подальшою реалізацією проєктів відбудови. Це фронт інтелектуалів та професіоналів у цій сфері, взаємодії філософів та архітекторів.
Іншою ділянкою фронту є держслужбовці на усіх рівнях, які займаються питанням модернізації та відбудови України. Їх буде суттєво більше, ніж можна собі уявити. І від кожного з них залежить, чи буде Хаос переможений. Адже окрім політичних рішень, які є лише вершиною айсберга, на нас чекає горнило бюрократії, з якого далеко не всі ідеї та норми вийдуть неушкодженими. Завдання держслужбовців та службовців органів місцевого самоврядування – мінімізувати змістовні та функціональні втрати.
Паралельно кожному громадянину необхідно взяти участь у цій війні. Адже кожен з нас замовник і кожен з нас будівельник. Ми будемо будувати, відбудовувати і модернізовувати нашу державу, суспільство, громаду, спільноту, територію, місто і будинок одночасно. І у цьому процесі кожен може знайти корисний для всіх спосіб самовираження. Недаремно соцмережами ходять наративи на кшталт «після війни разом поїдемо відбудовувати Харків». Це може бути допомога будь-якого ґатунку: збір даних, збір коштів, горизонтальне мережування, популяризація, економічна підтримка, креативна підтримка, зрештою, підтримка фізичною силою. Важливо долучитися до процесу будь-яким доступним способом і разом працювати над перемогою нашого спільного Порядку над привнесеним ззовні Хаосом.
Що ж буде, якщо ми програємо цю війну з хаосом? Якщо втомимося і скажемо, що сил на це немає; якщо перекладемо відповідальність на «лідерів» і «начальників»; якщо не знайдемо спільної мови; якщо будемо байдужими і просто не звертатимемо увагу? На нас чекає хтонічний Хаос. Хаотично відбудовані радянські будинки за радянськими кресленнями, складеними за радянськими нормами «архітекторами» радянської школи – тобто пекельно огидні депресивні коробки. Хаотично організовані парки і рекреаційні зони, в яких розкрадуть навіть дерева і буде пасовище для дітей, бо зонами для відпочинку і не пахнутиме. Хаотична і незручна інфраструктура, спрямована на мінімізацію витрат і максимізацію корупційної вигоди. Хаотичні виконавчі процеси на місцевому і державному рівні, спрямовані на знімання ренти. І врешті-решт атмосфера взаємної недовіри, глибокого смутку і зраджених надій. Це буде повна поразка української Волі на користь звичайних людських ліні і байдужості. І кожен з нас знатиме, що міг це змінити і нічого не зробив.
Підсумуємо: до процесу відбудови треба ставитися так, як ми ставимося до війни з рф на тепер, а саме: «Це справа кожного з нас, і моя відповідальність – це долучитися і допомогти перемогти». Долучитися можна будь-яким доступним способом: важливо внести свою частку до загальної перемоги над Хаосом. Якщо ж Хаос переможе, на нас чекає доля справжньої "failed state" на усіх рівнях. Ми можемо перемогти, бо ми українці. А збудувати прекрасну Україну майбутнього – це найменше, що ми можемо зробити на Честь і Славу усіх Героїв, хто загинув за Україну і був Воїном заради безпеки Українського Порядку. Вони віддали за Український Порядок найцінніше – своє Життя! Тепер наша черга бути Воїнами відбудови — витрачати час життя, яке ми маємо завдяки Героям, для створення Українського Порядку!
Богдан Бевза
Андрій Гінкул
