«На даний момент в Польщі днем з вогнем не знайти українців, які користуються соціальною допомогою, в той час, як в Швейцарії близько 90% мігрантів отримують допомогу. Українці не лише працюють і заробляють, але, що найголовніше, платять податки, тому жодним чином не обтяжує країну, яка їх приймає», – підкреслює "Rzeczpospolita", додаючи, що статистика поліції не показує серед українських мігрантів високий рівень злочинності.
Гортала стрічку ФБ і почитала заклики до влади боротись за українців, щоб вони не емігрували. Це все одно, як просити рейдера не захоплювати підприємство, яке він вже бачить своїм. Треба розуміти логіку політичних процесів, тоді не буде ілюзій та втрати часу й енергії на метушню.
Президент і Ко хочуть зберегти існуючу систему, яка дозволяє використовувати національне багатство і експлуатувати громадян для особистого блага. Хто здатен змінити порядок денний? Найперше, незадоволені олігархи, яких він методично позбавляє ресурсів та впливу, та так званий середній клас, який має іншу картинку майбутнього України і готовий в неї вкладати свої гроші, час та енергію... до певної межі.
Що потрібно аби зберегтись при владі й далі продовжувати нарощувати свої примарні капітали? Послабити інших олігархів, аби легше було з ними домовлятись, і створити нестерпні умови для середнього бізнесу аби активні, підприємливі люди виїжджали з країни й не «хитали човна», бо пацюка нудить.
Всі ці опозиційні блоки, старі-нові прокладки олігархів піартехнологічно підсовують виборцям розмови про «хто винен», але, не збираються надавати комплексних пропозицій, «що робити».
Бо якщо є справжнє бажання щось зробити для цієї країни, потрібно запропонувати свою картину майбутнього країни і її місця в глобальному світі. І не просто слоганами на біл-бордах, а візією, стратегією, конкретними проектами із зрозумілими й джерелами фінансування. А потім вже під це робити партію, рух, організацію, мережу....і йти на вибори або іншим шляхом.
Відомо, що революції трапляються на фазі економічного зростання, якщо паралельно є накопичені соціальні, економічні, політичні, цивілізаційні незадоволення. Це чудово розуміють і на Банковій. Тому, потрібно, створити такі проблеми середньому бізнесу, щоб він не мав часу на політику. А громадянам — такі умови, щоб вони займались лише виживанням. Треба збільшити комуналку, треба ввести абонплату за споживання газу, треба...ну, ви зрозуміли.
Паралельно, можновладці й лояльні «експерти» говорять про успіхи влади, але світові рейтинги вперто їх не помічають.
Тому в нас бурхливо імітують реформи і корупційні розслідування, щоб видовищами розсіювати увагу громадян і постійною інформаційною мішурою не давати людям можливості спокійно подумати про основне. І про системне «що робити»?
А тепер про справді важливе, для чого варто вимкнути інформаційний шум і подумати. А що для вас особисто є основним в цьому світі? Для чого ви народились? Чому саме в цій країні?
Відповідь на ці питання підкаже, що робити далі. Мені теж цікаво, наскільки наші уявлення про ці речі є співзвучними, хто дозрів і з ким вже можна кооперуватись. І чи настав вже час?
