У російському Благовіщенську відбувся черговий шкільний масовий розстріл. У коледжі загинув один студент, а ще четверо отримали поранення. Завершення для стрілка стало класичним – він нібито застрелився.
Відразу з'явилось купа версій, які б ніби вказували на причини такої поведінки: від запізнення на урок до зґвалтування його дівчини і побиття напередодні. Але які б версії не висловлювались, це – приводи, а не причини.
А найголовніша причина усіх таких убивств – це відсутність належної комунікації з групою, в якій він навчався. Говорячи людською мовою, його могли просто цькувати. І опосередковано про це говорять заяви, що він ніби то був «тихоньою», який майже ніколи не говорив. Та що ж призвело до того, щоб він став мовчазним і безініціативним? Може несприйняття колективом – та як наслідок ізоляція? Звичайно, відразу це заперечуватимуть. Але американські дослідження скулшутінгів показують, що в усіх випадках відсутня соціальна адаптація людини, яка потім стала злочинцем.
Проблема ще у тім, що це не перший випадок на територіях, що Росія вважає своїми. Рік тому зі значно більшою кількістю жертв стався розстріл у окупованій Керчі. І здається, що в Криму вже починають розуміти, що заяви про те, що Росія прийшла щоб захистити і реальність, де залякують терактами і стимулюють масшутінг, — розходяться між собою.
Бо друга причина, властива саме для Росії – це виправдання насилля і убивства опонентів. Культура сили. Держава стає переможцем не у дискусії, а коли насиллям доводить, що «правда на її боці». Причому, перемога – це не захист своїх інтересів, а приниження опонента.
І якщо це можна робити державі — розв'язуючи війни і убиваючи опонентів (у Грузії, Україні, Сирії), то чого це не можна робити її громадянам. А якщо державне насилля постійно виправдовується кремлівськими ЗМІ, то і кожен насильник знаходить собі виправдання. Чого тоді дивуватись, що від побутового насилля у російських сім'ях гине більше людей, ніж в інших країнах. Задумайтесь, порівняно з Україною – у 5 разів більше. І це не усього. Це з урахуванням співвідношення населення.
Тому в Росії, звичайно, ніхто не знайде реальних причин, що призвели до трагедії у Благовіщенську. Ніхто не буде брати на себе відповідальність за те, що насилля проти опонентів стає національною рисою. Простіше всього заявити про відсутність рамок на дверях навчального закладу. Або неготовності охорони. І закласти мільйони в панацею, яку самі ж придумали. Але чи стане легше батькам від того, що їх дитину вбиватимуть не в школі. Або у школі, але не вогнепалом. Проблему ж ніхто не вирішив.
